Телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним, що тривала близько двох з половиною годин, викликала гучні дискусії та стала об'єктом численних експертних аналізів. Обидва лідери заявили про наміри зупинити конфлікт в Україні та домовилися про тимчасову, тридцятиденну паузу у взаємних ударах по енергетичній інфраструктурі. Але ці домовленості зустріли доволі стриману реакцію у Києві.
Президент України Володимир Зеленський висловив свої сумніви щодо щирості заяв Путіна, зазначивши, що такі кроки можуть бути черговою спробою Кремля послабити позиції української армії і виграти час для зміцнення своєї військової інфраструктури. Скептицизм української сторони підтримують також і незалежні експерти. Колишній посол України в США Олег Шамшур вважає, що російський лідер умисно залучив Трампа у тривалі переговори, які в перспективі можуть відіграти на руку саме Росії, а не призвести до реального миру.
Значним сигналом стало те, що менше ніж за добу після оголошення про досягнуті домовленості з Москвою, Росія вже порушила їх, здійснивши нові атаки на критичні об'єкти в Україні. Це поставило під серйозне питання довіру до заяв Кремля про намір досягти тривалого миру.
Водночас і Вашингтон, і Москва називають розмову «плідною та конструктивною». У Кремлі підкреслюють важливість зустрічей на вищому рівні і вже запросили президента США здійснити офіційний візит до Москви. Американська адміністрація, у свою чергу, заявила про готовність продовжити контакти, наголошуючи на вирішальній ролі переговорів та дипломатії для стабільності світового порядку.
Сьогодні перед Україною стоїть питання: чи можливе будь-яке довірливе спілкування і співпраця з Кремлем після численних зірваних обіцянок і домовленостей? І, найважливіше, наскільки наміри російського керівництва справді збігаються з оголошеними заявами про мир? Відповіді на ці питання українці та світова спільнота невдовзі отримають у ході подальших дипломатичних процесів.
