У Південній Кореї розгорнулася значна політична криза, коли президент Юн Сок-йоль оголосив надзвичайний стан 3 грудня 2024 року. Цей крок супроводжувався звинуваченнями в бік опозиції як "антидержавної сили", при цьому президент наполягав, що зробив це задля захисту країни від загроз з боку Північної Кореї. Проте конкретні деталі цих загроз залишилися невідомими.
Міністр оборони Кім Йонг-хюн, ініціатор цієї надзвичайної ситуації, висловив вибачення за створення суспільного занепокоєння та оголосив про свою відставку, беручи на себе повну відповідальність за дії в рамках надзвичайного стану. Він підкреслив, що військові виконували тільки його накази.
Після оголошення надзвичайного стану військові спробували увійти до будівлі парламенту, щоб заборонити діяльність парламенту та політичних партій. Але парламент швидко прийняв резолюцію, якою вимагав скасування надзвичайного стану, після чого військові відступили від будівлі.
У ніч 4 грудня президент Юн Сок-йоль повідомив про скасування надзвичайного стану, який тривав близько шести годин.
Розпочалася кримінальна справа проти президента Юн Сок-йоля, екс-міністра оборони Кім Йонг-хюна, міністра внутрішніх справ Лі Санг-міна та начальника Генерального штабу армії Пак Ан-су. Їх звинувачують у плануванні введення надзвичайного стану та можуть пред’явити обвинувачення у змові для повалення влади, зловживанні службовим становищем та порушенні прав інших.
Громадськість і опозиційні партії зажадали негайної відставки президента Юн Сок-йоля, погрожуючи імпічментом у разі його відмови добровільно піти з посади. Поліція та прокуратура отримали скарги, в яких президента та інших посадовців звинувачують у державній зраді у зв’язку з введенням надзвичайного стану.
Верховна прокуратура створила спеціальний підрозділ для розслідування цієї справи. Поліція та інші правоохоронні органи ведуть власні розслідування щодо обвинувачень проти президента та інших високопосадовців.
Ця криза стала першою з 1980 року подією, коли в Південній Кореї було оголошено надзвичайний стан.
Ця ситуація підкреслює серйозні ризики для демократії в Південній Кореї. Історія вчить нас бути обережними.
Не варто сприймати надзвичайний стан як загрозу демократії, адже це могло бути необхідним кроком у критичній ситуації.
Ця криза вказує на вразливість політичної системи Південної Кореї та потребу стабільності в державі.
В ситуації з надзвичайним станом важливо дотримуватися законності та захищати права громадян від зловживань.