Цього грудневого дня 2024 року медіа по всьому світу розповсюдили новину, яка на багатьох справила ефект бомби: сирійські повстанці захопили столицю Дамаск, фактично завершивши довгий спротив режиму Башара Асада. Після багаторічного кровопролиття та насилля спалахнула надія на нову еру у Сирії.
Оскільки повстанці в безперешкодний спосіб увійшли до Дамаска, в центрі міста зібрався натовп людей, які скандували "Свобода". Місто, якого багато хто асоціював з режимом Асада, тепер проголошено вільним. Водночас, колишній президент утік з країни на борту російського Іл-76Т, який загадково зник з радарів неподалік від Аль-Сувейди.
Символічні акти, що відбувалися в місті під час падіння Дамаска, не залишили байдужим нікого. Статуї Асада старшого скинули з постаментів, а портрети Башара знищили в різних куточках сирійської столиці — яскрава метафора кінця правління.
У той самий час невідомі озброєні агресори штурмували іранське посольство, завдаючи хаосу та знищуючи майно. Це свідчило про загальну невпевненість і недієвість сил Асада та їхніх союзників в регіоні. Відступ російських та іранських військових та дипломатів також натякнув на недостатню підтримку, на яку міг розраховувати Асад в останні дні свого панування.
Важливі зміни у військових та політичних сферах почалися ще наприкінці листопада, коли повстанці атакували сирійські сили у провінції Алеппо. До початку грудня місто, яке було в руках режиму з самого початку конфлікту понад десяток років, перейшло під контроль повстанців. Хама, Хомс, а тепер і Дамаск — ці досягнення створювали фундамент для надії на мирну Сирію в майбутньому.
У світлі цих подій міжнародна спільнота вже планує переговори у Катарі між Туреччиною, Росією та Іраном, щоб знайти політичне вирішення кризи та обговорити майбутній вплив у Сирії.
Це великий шанс для сирійців розпочати нову сторінку в історії своєї країни, де свобода та права власності отримають повагу, а територіальну цілісність та суверенітет буде збережено. Чи зможе Сирія вийти з цього десятиліття війни з новим баченням демократії та злагоди? Час покаже, але надія жевріє.
