Російська дипломатія зараз перебуває на перехресті важливих подій на Близькому Сході. На цьому тижні в Дамаску вперше з часу зміни влади в Сирії відбулася офіційна зустріч високопоставленої російської делегації. Серед членів делегації – заступник міністра закордонних справ Михайло Богданов, особливий посол на Близькому Сході та Африці, та Олександр Лаврентьєв, спеціальний посланець президента Володимира Путіна по Сирії.
Цей візит став логічним продовженням подій грудня, коли багаторічний союзник Росії Башар Асад був змушений тікати до Росії через швидкий наступ антиурядових сил, підтриманих Туреччиною. Москва, будучи основним прихильником Асада з 2015 року, зараз прагне зміцнити свій вплив в регіоні.
Основна мета делегації – забезпечити збереження російських військових баз в Сирії, зокрема, на середземноморському узбережжі – морської бази в Тартусі та повітряної бази в Хмеймімі. Ці об’єкти є єдиними військовими плацдармами Москви поза межами колишнього Радянського Союзу.
У Дамаску російська делегація зустрілася з новим керівництвом Сирії, очолюваним Ахмедом аль-Шааро – лідером ісламської групи Хаят Тахрір аш-Шам (HTS). Це цікаво, оскільки HTS в Росії заборонена як терористична організація. Незважаючи на це, аль-Шаара висловився за стратегічне партнерство з Росією, підкресливши важливість збереження їхньої співпраці, по-перше, в оборонній галузі, оскільки більшість зброї у Сирії – російського виробництва.
Візит має також історичний та дипломатичний підтекст. Михайло Богданов не вперше в Сирії: він працював тут дипломатом у 1980-1990-х роках і вільно володіє арабською мовою. Олександр Лаврентьєв раніше вів переговори з Асадом. Такими діями Росія прагне не лише зміцнити історично склалися зв’язки на основі спільних інтересів, але й сприяти єдності та незалежності сирійської держави.
Цей балакучий крок Росії відбувається на тлі численних міжнародних взаємодій нової сирійської влади з іншими країнами, зокрема візитів дипломатів зі США та України.
Загалом, відвідини російської делегації є критичним кроком у новому політичному ландшафті Сирії, що забезпечуватиме продовження російської військової та стратегічної присутності в регіоні.
Цей візит підкреслює важливість Росії для стабільності в Сирії, однак викликає питання щодо співпраці з терористами.
Цей візит свідчить про російське втручання в суверенність Сирії, а не про прагнення до стабільності регіону.
Зустріч російської делегації з новим керівництвом Сирії вказує на зміцнення стратегічних зв’язків в умовах нових реалій.
Російська делегація намагається адаптуватися до нових умов, підкреслюючи важливість військової присутності в Сирії.