Сім українських військових засуджені російським судом до тривалих строків ув’язнення — від 15 до 17 років. Цей вирок виніс 2-й Західний окружний військовий суд Москви, звинувативши військових у «порушенні суверенітету Росії» й «незаконному проникненні до Кореневського району Курської області з метою скоєння терористичних актів».
Серед засуджених — Анатолій Волошин, Володимир Аршулік, Сергій Караєв, Олександр Дойчук, Зіновій Сигерич, Андріян Кульбаба та Олег Вовк. За даними російських прокурорів, вони ніби-то відкривали вогонь по російських військових та цивільних, обмежували рух місцевих жителів, забороняли їм користуватися мобільними телефонами й перешкоджали їхній евакуації.
Подібні вироки поступово стали частиною російської тактики інформаційної війни: усіх затриманих українців, від військових і санітарів до волонтерів та цивільних, часто звинувачують у «терористичних діях», аби нав'язати світові спотворену картину українських захисників як «терористів» і «диверсантів».
Пригадуємо нещодавні гучні справи: 22 бійців Азову, засуджених у Ростові-на-Дону; медика 36-ї окремої бригади морської піхоти, отримавшого 30 років ув'язнення в листопаді минулого року; 33 військових, які в лютому цього року отримали величезні строки у так званому «верховному суді ДНР». Усі ці справи об’єднує абсурдність звинувачень і по суті їхня політична природа.
Сьогоднішня ситуація викликає у кожного українця і співчуття до наших полонених, і гнів через очевидну несправедливість. Адже всі чудово розуміють: ці люди — воїни, яких російська сторона незаконно утримує та судить за виконання своїх обов'язків перед країною.
Виникає важливе питання — які будуть подальші дії української влади, міжнародної спільноти та правозахисників? Чи є шанс для наших військових повернутися додому в межах майбутніх обмінів полоненими? Українське суспільство очікує від своїх дипломатів і політиків рішучих кроків та ефективних переговорів заради звільнення співвітчизників.
І хоча на такі новини важко дивитись із оптимізмом, ми, як і раніше, залишаємось сильними духом і впевненими: Україна зробить усе, аби повернути своїх героїв додому. Ми не маємо права забути нікого з них.
