Росія стикається з серйозними викликами у підтримці свого військово-промислового комплексу на фоні триваючого конфлікту в Україні. Згідно з прогнозами, у 2025 році основний танковий завод країни, "Уралвагонзавод", виготовить лише 90 нових танків Т-90М. Це значно менша кількість, ніж втрати на полі бою. До лютого 2022 року щорічно виробляли близько 40 танків Т-90М; у 2023 році ця цифра зросла до 60-70 одиниць, проте все одно є недостатньою для покриття втрат.
Щомісяця Росія втрачає чималу кількість військової техніки в Україні. Незважаючи на можливості постачання близько 100 танків на місяць, це число ледве відповідає кількості втрат. Це змушує російську армію покладатися на відновлення зброї та техніки радянської епохи, запаси яких не є нескінченними, що створює труднощі для довгострокового виживання.
Додатковою проблемою є нестача робочої сили у оборонній промисловості. Війна в Україні лише ускладнює становище, і трудові дефіцити, найімовірніше, з часом лише поглибляться. Також країна страждає від західних санкцій, які ускладнюють розширення оборонного промислового комплексу.
Аби впоратися з критичними дефіцитами, Росія посилила військову співпрацю з Північною Кореєю. З вересня по листопад 2023 року та до червня 2024 року Північна Корея надала Росії значну кількість артилерійських боєприпасів, що свідчить про зміну акценту на міжнародну підтримку.
І, нарешті, військові втрати Росії, пов'язані з війною в Україні, є безпрецедентними. За оцінками, з початку вторгнення від 462,000 до 728,000 російських солдатів було вбито, поранено або взято в полон, що перевищує сукупні втрати в усіх військових конфліктах Росії з часів Другої світової війни. Попри це, Росія продовжує набирати нових солдатів у кількості 25,000-30,000 осіб на місяць, що дає їй можливість підтримувати свою оперативну здатність, хоч і шляхом "людських хвиль".
Загалом обмежені виробничі можливості, значні втрати техніки і нестача робочої сили створюють серйозні виклики для стійкості російської армії. Виживання залежить від радянського обладнання та міжнародної співпраці, зокрема з Північною Кореєю.
Ситуація в Росії дійсно складна, залежність від радянської техніки та підтримка Північної Кореї викликають занепокоєння.
Росія адаптує свої виробничі можливості, і міжнародна співпраця може стати ключем до відновлення військової сили.
Систематичні втрати та обмежений виробничий потенціал свідчать про серйозну кризу в російському військовому секторі.
Сучасні виклики для російської армії підкреслюють важливість інновацій та збереження людських ресурсів у війні.