На третю річницю російського вторгнення в Україну ООН провела важливі обговорення та голосування щодо кількох резолюцій. Ці події показали не лише дипломатичні зусилля, але й розкол у міжнародній спільноті стосовно підходів до вирішення конфлікту.
Сполучені Штати виступили з резолюцією, що висловлювала співчуття через трагічні втрати людських життів в "російсько-українському конфлікті", закликаючи до якнайшвидшого завершення війни та встановлення тривалого миру. Однак ця резолюція залишила Росію без чіткого визначення як агресора, що стало предметом критики з боку інших країн.
Україна разом з європейськими партнерами запропонувала більш конкретну резолюцію, що засуджувала повномасштабне вторгнення Росії та вимагала негайного і безумовного виведення російських військ з території України. Незважаючи на тиск з боку США відкликати цю резолюцію, вона отримала підтримку у Генеральній асамблеї від 93 країн, а 18 – проголосували проти, ще 65 утрималися.
Сполучені Штати, в особі представниці Дороті Ши, виступили з критикою української резолюції, наголошуючи на необхідності зосередження на припиненні конфлікту, замість більш жорсткої риторики щодо засудження Росії. Цей підхід відображав зміни в політиці США під керівництвом президента Дональда Трампа до більш примирливого курсу.
У свою чергу, Росія підтримала американську резолюцію після невдалих спроб внести зміни та накласти вето на європейські пропозиції, які підтримували Україну. Представник Росії в ООН, Василь Небензя, назвав зміни в позиції США "конструктивними" та бачив у цьому фундамент для подальших мирних зусиль.
У Генеральній асамблеї була ухвалена українсько-європейська резолюція попри опозицію США та Росії. Це стало дипломатичним успіхом для України та її європейських союзників. У той час, як у Раді Безпеки була ухвалена американська резолюція з 10 голосами "за", хоча такі країни як Франція, Великобританія та Китай утрималися.
Загалом, ці сесії в ООН висвітлили міжнародний розкол у підходах до вирішення конфлікту в Україні: США штовхали до більш нейтрального підходу, тоді як Україна з європейськими партнерами вимагали сильнішого засудження дій Росії. Це підкреслює складність досягнення єдності в міжнародній спільноті щодо такої критичної глобальної проблеми.
