Румунія між протестами і виборами

File

Політична атмосфера в Румунії загострюється напередодні повторних президентських виборів. Перемога проросійського кандидата Келіна Джорджеску в листопаді 2024 року викликала занепокоєння щодо ймовірного втручання іноземних сил. Конституційний суд Румунії скасував результати голосування через підозри у координації онлайн-кампанії з боку Росії. Хоча доказів для судових розглядів наразі немає, рішення суду посилило політичний розкол і стало причиною масових протестів.

Повторні вибори, спочатку заплановані на весну, кілька разів переносилися та зараз призначені на 4 травня, а можливий другий тур — на 18 травня. Ці події підкреслюють напружену ситуацію у суспільстві, де частина населення вважає дії влади несправедливими щодо їхнього кандидата.

Джорджеску знову оголосив себе претендентом на президентське крісло. Попри суперечливість та проросійську позицію, він користується високою популярністю серед молоді, фермерів і робітничого класу. Ефективне використання соціальних мереж, таких як TikTok, додало йому підтримки, але знову викликало критику та підозри щодо закордонного впливу.

Інші вагомі претенденти — кандидатка від ліберального «Союзу збереження Румунії» Елена Ласконі й проєвропейський кандидат від коаліції Кріна Антонеску. Вибори будуть важливим тестом для суспільства, що зараз перебуває у стані серйозного політичного та ідеологічного протистояння.

У відповідь на ймовірний іноземний вплив уряд Румунії суттєво посилив регулювання передвиборчої агітації. Інтернет-платформам загрожують величезні штрафи, що сягають до 5% від їхнього річного обороту. Крім того, виборцям за кордоном дали три дні для голосування, аби максимізувати участь румунської громади у вирішенні майбутнього держави.

Водночас протестувальники, які підтримують Джорджеску, заявляють, що ці кроки влади є формою політичної цензури і придушення свободи слова. В багатьох містах країни десятки тисяч обурених людей продовжують акції протесту, вимагаючи проведення другого туру голосування за оригінальними результатами та відставки президента Клауса Йоганніса. Ситуація залишається нестабільною, і цими виборами визначиться не тільки президент Румунії, але й майбутній напрямок країни на міжнародній арені.

Чи вплине політична криза в Румунії на регіональну стабільність? Як реагуватиме Євросоюз на можливе посилення впливу проросійських сил у державі-члені? Ці питання визначатимуть майбутнє не лише румунської демократії, але й безпеки всього східного флангу Європи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *