Президент Панами, Хосе Рауль Муліно, охоче та рішуче заявив, що не буде вести переговорів зі Сполученими Штатами щодо власності або контролю над Панамським каналом. Ця позиція Муліно є відповіддю на заяву президента США Дональда Трампа, який під час своєї інавгурації 20 січня знову висловив бажання "повернути контроль" над Панамським каналом до США. Трамп наполягав, що це може бути необхідно, якщо плата за транзит для американських суден не буде знижена.
Хосе Рауль Муліно чітко висловив своє невдоволення, підкресливши, що Панамський канал "є і залишиться під панамським контролем". Муліно наголосив, що канал не був переданий у концесію, а став результатом багаторічної боротьби панамського народу, яка завершилась підписанням Договорів Торріхоса-Картера в 1977 році. Ці договори забезпечили передачу контролю над каналом від Сполучених Штатів Панамі 31 грудня 1999 року.
Панамський канал, що був побудований Сполученими Штатами та відкритий у 1914 році, має значне історичне та стратегічне значення. Договори Торріхоса-Картера, укладені президентом США Джиммі Картером та панамським лідером Омаром Торріхосом, забезпечили поступову передачу контролю Панамі протягом двох десятиліть.
Муліно наголосив, що протягом останніх 25 років Панама відповідально керує каналом, розширюючи його для обслуговування світової торгівлі, включаючи США. Він підкреслив зобов'язання Панами підтримувати експлуатацію каналу без зовнішнього втручання, зауваживши, що "в світі немає країни, яка втручається в роботу каналу".
Президент Муліно також підкреслив готовність Панами використовувати правову базу Договорів Торріхоса-Картера та міжнародне право для захисту свого суверенітету і власності на канал. Він закликав до діалогу для з’ясування будь-яких питань без компрометування прав або суверенітету Панами.
Також Муліно відзначив заяви Трампа про китайський вплив на канал, заявивши, що це не відповідає дійсності і жодна країна не втручається в його роботу. У контексті згадано також про недавні зусилля Панами щодо зміцнення кордонів, які раніше були коридором для незаконної міграції до США.
На завершення, президент Муліно беззастережно відкинув будь-які перемовини зі США стосовно Панамського каналу, підкресливши суверенітет Панами та історичну і правову основу для контролю над каналом.
Позиція Муліно щодо Панамського каналу демонструє рішучість та прагнення захистити суверенітет Панами від зовнішнього тиску.
Заяви Муліно про суверенітет можуть зашкодити панамським економічним інтересам у глобальному контексті співпраці з США.
Важливо, що Панама стверджує свій суверенітет, особливо у контексті історичних угод між країнами.
Непорушність панамського контролю над каналом підкреслює важливість історичної пам’яті та боротьби народу за своє право.