11 березня 2025 року став трагічним днем для сотень пасажирів пакистанського потягу «Джаффар Експрес», який слідував з Кветти до Пешавара. В мальовничому, але неспокійному регіоні Белуджистан сепаратистські загони з Армії визволення Белуджистану (BLA) скоїли сміливий і драматичний напад на цей пасажирський експрес. Між двома тунелями потяг опинився в засідці бойовиків, і звичайна мандрівка перетворилася на справжній кошмар — понад 400 людей опинилися заручниками страшних обставин.
У подібних ситуаціях подробиці часто плутаються, і ця історія теж має свої суперечливі моменти. Спочатку з'явилися страшні повідомлення про те, що бойовики взяли в заручники понад 450 осіб, серед яких були жінки, діти та декілька співробітників служби безпеки. Проте пізніше місцева поліція мудро уточнила — заручників було біля 35. Різниця в цифрах не робить ситуацію менш драматичною, але додає ще більше запитань до вже непростої картини подій.
Під час нападу машиніст потяга отримав поранення. Крім цього сепаратисти з BLA заявили, що вони вбили шістьох представників сил безпеки. Однак офіційного підтвердження цієї інформації поки немає, а влада дотримується стриманості в оцінках події.
Навіщо був скоєний цей напад і чому саме тепер? BLA — це сепаратистське угруповання, що протягом багатьох років бореться за незалежність регіону Белуджистан від Пакистану. Вони незадоволені становищем регіону, багатого на природні ресурси, і вимагають поступок та більш широких прав. Раніше їх атаки часто спрямовувалися як проти державних структур, так і проти китайських інтересів у регіоні. Саме тому ця історія не тільки про один окремий напад, це історія про величезну напругу, що накопичувалась роками і прорвалась у жорстокий акт насильства.
Правоохоронні органи Пакистану моментально приступили до роботи, ввівши екстрені заходи та мобілізувавши всі необхідні служби. Однак ситуація залишається напруженою, а офіційних коментарів щодо звільнення заручників на даний момент немає.
Ця трагічна подія є ще одним нагадуванням про те, наскільки тендітною насправді є безпека міжнародних подорожей. Чи можемо ми бути впевненими у власній безпеці, сідаючи у звичайний пасажирський вагон? Як міжнародна спільнота має реагувати на такі кризи, які періодично з'являються у різних куточках світу? І головне — чи існує реальне рішення конфлікту у Белуджистані, здатне повернути в регіон мир та стабільність? Питання залишаються відкритими.
