Це була звичайна вереснева середа, коли трагічна новина затьмарила увесь світ. Об 16:05 7 вересня 2011 року повітряне судно Як-42Д вилетіло з аеропорту Туношна в Ярославлі у напрямку Мінська, але так і не досягло своєї мети. На борту знаходилась команда зірок – хокейний клуб "Локомотив" з тренерським штабом та персоналом, які вже готувалися до першої гри сезону КХЛ 2011-2012 з "Динамо" Мінськ.
Однак, при злеті все пішло не за планом. Літак не зміг набрати відповідну висоту, зачепив антену радіомаяка і врізався в береги річки Туношонки, майже за 2.5 кілометри від аеропорту. Судно розбилося та загорілося відразу після удару. На борту було 45 людей, з яких живими вдалося вибратися лише двом: хокеїсту Олександру Галімову та бортінженеру Олександру Сізову. Галімов героїчно боровся за життя, але 12 вересня світивий вогник надії погас, оскільки його опіки були невідворатні.
Розслідування цієї трагедії показало технічну несправність літака як причину, що не дозволила йому піднятися у повітря. Цю версію офіційно підтвердив Міждержавний авіаційний комітет, вручну створений для вивчення обставин катастрофи.
Світова спільнота безмежно оплакувала цю втрату. Російський президент Дмитро Медведєв та прем’єр-міністр Володимир Путін разом з лідерами інших країн висловили глибоку скорботу. Попри трагедію, Континентальна хокейна ліга продовжила сезон — інші клуби надали своїх гравців, щоб допомогти "Локомотиву" почати новий етап.
Цей літак не був новачком небес. Вироблений у 1993 році, він служив різним авіалініям, а 16 серпня 2011 року успішно пройшов планове технічне обслуговування в Казані.
Трагедія Як-42 залишила слід у серцях кожного, нагадуючи про крихкість життя і об'єднання у спільній скорботі.



Ця трагедія вразила всіх нас. Вічна пам’ять загиблим, їхнє життє є прикладом сили і відданості.
Чи варто звинувачувати технічні несправності, якщо літак мав довгу історію експлуатації без серйозних проблем?
Невимовна трагедія, яка нагадує про вразливість людського життя та важливість безпеки в авіації.
Ця катастрофа стала важким ударом для спортивної спільноти, підкреслюючи необхідність посилення безпеки в авіації.
Ця трагедія нагадує про цінність життя і важливість підтримки одне одного у важкі часи.