Обговорення ядерних переговорів з Іраном завжди викликає багато уваги. Остання ініціатива Дональда Трампа заслуговує на увагу не лише через її політичну сутність, але й через залучення Росії до цього процесу.
Все почалося з телефонної розмови Трампа з Володимиром Путіним у лютому 2025 року. Трамп запропонував переговори з Іраном щодо його ядерної програми, наголосивши на бажанні укласти угоду замість військових дій. Це звернення до Росії не випадкове: з огляду на те, що Росія має добрі відносини з Іраном, Москва могла б стати містом для налагодження діалогу між сторонами.
Росія відгукнулася на це звернення з готовністю сприяти переговорам, про що свідчать зустрічі високопосадовців США та Росії в Саудівській Аравії після розмови Трампа з Путіним. За словами прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова, Москва готова зробити все від неї можливе, щоб сприяти мирному врегулюванню. Тим не менш, офіційних підтверджень деталей цієї пропозиції від Росії чи Ірану наразі немає.
Ситуація з Іраном залишається неоднозначною. Верховний лідер Ірану, Аятолла Алі Хаменеї, скептично ставиться до ідеї нових переговорів зі США. Він зазначив, що, з огляду на попередній досвід та невдачу Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA) після виходу США у 2018 році, подібні переговори не вирішують проблем Ірану. Однак, є певні натяки на можливість відновлення переговорів. У серпні 2024 року Хаменеї заявив про готовність Ірану вести переговори за відсутності перешкод.
Незважаючи на ці складнощі та минулі конфлікти, позитивний крок убік діалогу може змінити хід подій. Пропозиція Трампа робить ставки високими. Залучення Росії як посередника може принести нові можливості для дипломатії та, можливо, стати першим кроком до нового переговорного формату. Чи зможуть ці зусилля зрештою призвести до конструктивного діалогу чи це залишиться лише черговим неуспіхом у міжнародній політиці – покаже час.




Запрошення Трампа до переговорів може стати поворотним моментом, але недовіра Ірану ускладнює ситуацію.
Переговори без реальних поступок від США насправді лише відволікають увагу від критичних проблем Ірану.
Росія як посередник може відкрити нові шляхи для діалогу, але успіх залежить від готовності всіх сторін.
Залучення Росії може стабілізувати переговори, але необхідні реальні зобов’язання з обох сторін для досягнення результату.