Ідея придбання Гренландії президентом США Дональдом Трампом знову стала гарячою темою, спричинивши масштабні протести серед місцевих жителів. Як заявив сам Трамп під час виступу перед Конгресом 5 березня 2025 року, Гренландія має стратегічне значення для США в контексті національної безпеки і конкуренції з Росією та Китаєм. За його словами, Данія, що зараз контролює цю територію, не може забезпечити надійний захист і стабільний розвиток острова.
Наполягаючи, що США підтримують право гренландців самостійно вирішувати майбутнє острова, Трамп все ж наголосив на бажанні приєднати цей регіон до Сполучених Штатів. Обіцяючи добробут, процвітання та безпеку, президент запевнив, що разом з американською підтримкою Гренландія зможе досягнути безпрецедентних успіхів.
Однак, схоже, місцеве населення має зовсім іншу думку. 15 березня відбулися численні протести, на яких жителі висловили свою категоричну незгоду. "Гренландія не продається", — заявив прем'єр острова Муте Егеде, підкресливши, що будь-яка спроба купівлі острова недопустима.
Ба більше, за опитуванням компанії Verian, цілих 85% гренландців виступають проти приєднання до США. Майже половина респондентів бачать у зацікавленості Трампа пряму загрозу суверенітету території.
Ідея придбати Гренландію вже не нова для ексцентричного політика: ще за своєї першої президентської каденції у 2019 році Трамп робив аналогічну пропозицію, яка була рішуче відхилена офіційним Копенгагеном.
Зараз США вже мають військову базу у північній частині Гренландії, у місті Пітуффік (раніше відомому як Туле). Відповідно до договору 1951 року, Штати можуть навіть нарощувати свою присутність на острові, лише інформуючи про це владу Гренландії і Данії. Цей юридичний механізм дає американському керівництву реальну можливість посилити свою стратегічну позицію в Арктиці без формального порушення міжнародного права.
Чому США настільки хочуть закріпитися у Гренландії? Арктичний регіон нині перетворюється на ключову арену міжнародної конкуренції. Контроль над північними маршрутами вважається критично важливим з погляду безпеки, торгівлі та протидії глобальним конкурентам. Не виключено, що Вашингтон також розглядає подібні сценарії щодо інших арктичних країн, наприклад, Ісландії.
Водночас гренландці єдині у своєму прагненні захистити власну ідентичність та суверенітет. Протистояння, яке вже розгорілося, свідчить про сильній дух і незалежність мешканців. Чи вдасться Трампу реалізувати цю амбітну ідею, або Гренландія залишиться вільною від зовнішнього втручання? Питання залишається відкритим і гостро дискусійним.
