Те, що відбувається зараз у Туреччині, здається, ставить під загрозу найважливіші демократичні цінності країни. Арешт мера Стамбула Екрема Імамоглу, популярного політика з опозиційної Народно-республіканської партії, став справжнім потрясінням для багатьох турків та міжнародної спільноти.
Останні події — це не просто локальний випадок політичного тиску. Правляча влада пред'явила Імамоглу серйозні звинувачення в корупції та співпраці з Курдською робітничою партією, яку Туреччина визнає терористичною. Але багато хто бачить за цим політичну гру — влада явно намагається усунути одного із головних конкурентів президента Ердогана на наступних виборах.
Ця історія почалась ще до самого арешту: спочатку Стамбульський університет анулював диплом мера, автоматично усунувши його від участі у президентських перегонах. Невже збіг? Опозиція впевнена, що все було зроблено навмисно, щоби ліквідувати політичну загрозу для Ердогана.
Відтак містами прокотилася масштабна хвиля протестів. Люди збираються на вулицях Стамбула та Анкари, вигукуючи «Ердоган – диктатор!» та «Імамоглу, ми з тобою!». Навіть жорстке рішення уряду про заборону демонстрацій на 4 дні не зупинило протестувальників, які масово виходять до мерії, поліцейських дільниць та станцій метро.
Як реагує влада? Вже традиційно — обмеження соцмереж, закриття доріг, зупинення метро. Повідомляється про десятки заарештованих активістів, серед яких співробітники мерії Стамбула та інші люди, яких звинуватили у «провокаціях» в соцмережах. Імовірно, що за цими діями уряд намагається придушити будь-яку критику і зірвати мобілізацію громадськості.
Світова спільнота теж не залишилась байдужою. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн вже висловила глибоку стурбованість ситуацією, нагадавши Туреччині про її зобов'язання як країни-кандидата до ЄС поважати демократичні принципи. У Європарламенті події називають відвертим послабленням демократії.
Що означає ця історія для майбутнього Туреччини? Важко спрогнозувати, але очевидно одне — зараз країна стоїть на політичному роздоріжжі. І від того, як завершиться справа з Імамоглу, багато в чому залежить не лише доля опозиції, а й саме право турецького народу на вільні вибори, свободу вираження думок і збереження демократичних норм.
Що ви думаєте про цю ситуацію? Чи збереже Туреччина демократичні механізми, чи опиниться на межі авторитарного режиму? Поділіться своєю думкою.
