13 квітня 2025 року принесе сумну й болісну пам'ять Україні. У великий православний день — Вербну неділю — спокійний ранок у людному центрі Сум став місцем невимовної трагедії, коли російські війська двома ракетами «Іскандер-М» нанесли смертельні удари по серцю міста.
Цей день для мешканців Сум мав стати святковим і по-сімейному теплим. Центр був наповнений людьми: хтось прогулювався сім'єю, багато хто йшов до храму, інші просто насолоджувались святом навколо Конгрес-центру біля Сумського державного університету. Тут завжди любили організовувати заходи з дітьми та відпочинок для містян.
Однак цей недільний ранок перетворився на жах. Удар став жорстоким і стрімким. Серед 35 убитих — прості цивільні мешканці міста, які просто опинилися не в той час і не в тому місці. Сім’я Мартиненків, чиє життя нараз було зруйновано: шестикласник Максим, його мама Наталія та батько Микола. Юлія Єлшанська, молода мама двох дітей, які більше не побачать маму. Марина Чудес та її мати Людмила Сергієнко, які, мужньо кинувшись на допомогу постраждалим після першого удару, самі стали жертвами другого вибуху.
Жахливо те, що серед постраждалих виявилось 15 дітей. Люди втратили рідних, друзів, співробітників. Було пошкоджено 55 будівель, кафетерії, магазини, транспорт. Трамвай, повний мирних пасажирів, отримав пряме влучання, майже всі, хто їхав у ньому, загинули. Розбитий затишок мирного міста надовго неймовірним болем залишиться в серцях українців.
Росія заявила, що об'єктом атаки була військова зустріч командного складу ЗСУ, однак свідки та факти підтверджують протилежне. Це був злочин проти беззахисних цивільних, цинічна атака, спрямована просто в саму середину життєвої артерії міста.
Світ відреагував негайно, засудивши цей напад та назвавши його черговим воєнним злочином. Лідери ЄС, США, Британії виступили з гнівними заявами та закликали посилити санкції проти агресора. Президент України Володимир Зеленський звернувся з закликами до світової спільноти діяти рішуче й жорстко, щоб зупинити ці замахи на життя мирних людей.
Ця трагедія у Сумах — черговий сигнал того, наскільки жорстоким та непередбачуваним залишається ворог. Її наслідки назавжди змінять життя тих, хто вижив, але наступні покоління пам'ятатимуть сумчан, які невинно загинули цього квітневого дня. Україна знову оплакує своїх дітей. Ми не забудемо цього ніколи.
