Під час недавнього візиту українського міністра оборони Рустема Умерова до Південної Кореї українська делегація представила список бажаних військових обладнань, серед яких були зенітно-ракетні системи і артилерійські установки. Цей візит мав на меті не отримання гуманітарної допомоги, а саме купівлю зазначених видів зброї.
Південно-Корейський уряд, однак, відповів відмовою на запити України щодо постачання військової техніки. Це рішення не пов’язане із небажанням допомогти, а стало наслідком внутрішніх законодавчих обмежень. Законодавство Південної Кореї забороняє експорт зброї в країни, які беруть участь у поточних військових конфліктах. Саме ця законодавча норма не дозволяє здійснювати продаж військової техніки Україні, яка наразі веде активні бойові дії.
Окрім законодавчих норм, існують також інші виклики, пов’язані з експортом військових товарів, що відповідає загальним суворим правилам і політиці експорту, контрольованим Південною Кореєю. У такій ситуації країна змушена дотримуватись встановлених норм, незважаючи на міжнародні дипломатичні запити.
Такий розвиток подій підкреслює, наскільки важливими є внутрішні законодавчі рамки у прийнятті рішень на міжнародній арені, навіть коли мова йде про серйозні та нагальні потреби у військовій техніці для країн, як Україна, яка наразі стикається з викликами війни. Це також ставить більше запитань щодо того, як міжнародне співтовариство може підтримати такі країни в умовах, коли існують жорсткі експортні обмеження.
