Відставка Йоганніса: Політична криза Румунії

Президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив про своє рішення піти у відставку 10 лютого 2025 року, і це рішення набуде чинності вже 12 лютого. Його відставка стала частиною політичної кризи, яка охопила країну після скасування першого туру президентських виборів у листопаді 2024 року. Спочатку результати опитувань передбачали лідерство прем'єр-міністра Марселя Чолаку та голови ультраправої партії AUR Джорджа Сіміона. Проте несподівано перемогу здобув ультраправий кандидат Калін Георгіску, здобувши 2,120,404 голоси, залишивши позаду ліберально-консервативну кандидатку Олену Ласконі з 1,772,503 голосами та Чолаку, який зайняв третє місце з 19.15% голосів.

Однак Конституційний суд Румунії вирішив скасувати результати першого туру виборів, тому було призначено нові вибори. Планується, що повторні президентські вибори відбудуться 4 травня, а у разі необхідності другого туру — 18 травня 2025 року. Дати виборів було обрано з урахуванням проведення часткових місцевих виборів в деяких округах, а також щоб уникнути збігу з Великодніми та святами Флорія. Влада також забезпечила можливість для румун, які проживають за кордоном, проголосувати впродовж трьох днів, починаючи з 2 травня 2025 року.

Рішення про відставку президента Йоганніса з'явилося на тлі політичної напруги, коли опозиційні партії втретє подали запити на його усунення з посади. Йоганніс пояснив свій крок необхідністю захисту Румунії від подальшої кризи.

Заплановані нові вибори мають відбуватися згідно з розкладом, і минулі результати значно вплинуть на політичний ландшафт. Проте хто саме братиме участь у цих виборах, ще може варіюватися.

Таким чином, відставка президента Йоганніса відбулася на тлі більш широких політичних потрясінь у Румунії, що були викликані відміною первинних президентських виборів і призначенням нових. Це рішення призначено для зменшення поточної кризи і забезпечення стабільності в країні.