Роздуми про нову добу оборонної підготовки в Європі стали вкрай актуальними на тлі геополітичної напруженості. Балтійські країни, зокрема Естонія, Латвія та Литва, вже активно працюють над проектом побудови лінії оборони з 600 бункерів вздовж своїх кордонів. Мета цього проекту — зміцнення східного флангу НАТО та запобігання потенційної російської загрози.
Кожен з цих бункерів, за проектом, схожий на підземні льохи і займає площу 35 квадратних метрів, розрахований на 10 солдатів та здатний витримати артилерійські удари. Планування обійдеться у €60 мільйонів, а також передбачає тести прототипів, щоб виявити слабкі сторони дизайну. Важливо зазначити, що ці оборонні споруди не ставлять за мету повністю зупинити можливе вторгнення, а радше вигравати час для підходу підкріплення НАТО.
У той самий час Росія також не стоїть осторонь і здійснює масштабну модернізацію своєї мережі бомбосховищ, причому ці дії обумовлені поточною війною в Україні та потребою в підготовці до можливих військових конфліктів. Витрати на цей процес значні, зокрема через відновлення бункерів, що не оновлювалися з часів СССР.
На додачу, Росія почала виробляти мобільні бомбосховища "КУБ-М", які можуть протистояти ядерним атакам, звичайним вибухам та стихійним лихам. Такі сховища розраховані на 48 годин автономного існування, що робить їх універсальними для різних умов експлуатації.
Всі ці дії як з боку Балтійських країн, так і Росії, акцентують неймовірно важливе питання військової готовності та можливості майбутніх конфліктів. Важливим фактором цих перебудов і нових конструкторських рішень стала війна в Україні, яка підкреслила актуальність надійної оборонної інфраструктури. Як зазначила колишня прем'єрка Естонії Кая Каллас, у НАТО є від трьох до п'яти років, щоб підготуватися до можливої війни з Росією. Історія свідчить, що підготовка до мирного життя часто починається з підготовки до війни — і цей урок, здається, не забуто.
