Європейський Союз готує масштабний пакет підтримки України, і це рішення може істотно вплинути на хід війни та перспективи повоєнної відбудови. Зараз у Брюсселі активно обговорюється ініціатива, запропонована верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки, Каєю Каллас, щодо надання Україні військової допомоги на загальну суму до 40 мільярдів євро. Ключовий елемент запропонованої допомоги – постачання зброї, зокрема великокаліберних артилерійських боєприпасів у кількості щонайменше двох мільйонів одиниць щороку, а також надання сучасних систем ППО, дронів та навіть винищувачів.
Особливістю цієї допомоги є створення нового фонду, який фінансуватиме українські оборонні потреби на добровільній основі. Це означає, що держави-члени ЄС, зацікавлені у підтримці, зможуть робити внески без ризику блокування рішення окремими країнами. У цьому контексті важливою є позиція Угорщини, яка постійно виступає проти масштабних пакетів допомоги Україні. Втім, ініціатива ЄС побудована таким чином, щоб обійти можливе вето з боку Будапешта, а перші 5 мільярдів євро на артилерійські боєприпаси вже планується витратити у 2025 році. Цікаво, що частину коштів ЄС планує використати зі своїх доходів, отриманих завдяки замороженим активам Росії.
Окрім військової підтримки, Євросоюз вже затвердив програму «Ukraine Facility». Вона спрямована на фінансову та технічну допомогу Україні в період 2024–2027 років на загальну суму 50 мільярдів євро. Тут, окрім безпосереднього бюджетного фінансування (майже 38,3 млрд євро), передбачені інвестиційний фонд, технічна й адміністративна підтримка для впровадження ключових реформ. Серед умов цієї допомоги є модернізація української енергосистеми, запровадження стандартів ЄС на митниці та сприяння сталому розвитку сільського господарства.
Наскільки ефективними будуть такі зусилля? В історичному сенсі це безпрецедентна підтримка, але водночас і колосальний виклик для України щодо правильної імплементації цих ресурсів. Важливо розуміти, що сама по собі фінансова допомога не гарантує перемоги й процвітання. Це радше шанс, своєрідний «інвестиційний стрибок», що відкриває двері у краще майбутнє, проте передбачає й велику відповідальність.
Політичне рішення мають затвердити вже на початку квітня у Варшаві на зустрічі міністрів оборони ЄС. Чи здатна Європа об'єднатися навколо України всупереч внутрішнім суперечкам і сумнівам окремих країн? Чи стане новий пакет стимулом для якісного ривка української армії та економіки? Відповіді на ці запитання дасть тільки час. Та вже зараз зрозуміло одне — Європейський Союз демонструє тверду рішучість бути поруч із Україною не лише словами, але й реальними справами.
