28 березня 2025 року земля під центральною частиною М'янми здригнулася із силою 7.7 балів, залишивши за собою слід найстрашнішої природної катастрофи за останні десятиліття. Уже зараз відомо про понад 3,000 загиблих, ця цифра, на жаль, постійно зростає. Важко усвідомити масштаби трагедії: понад 4,700 поранених, близько 400 осіб вважаються зниклими безвісти. Найбільше постраждали міста Сікайн та Мейктіла, де руйнування охопили практично всі райони.
Зміна картини навколо вражає — понад 10 тисяч будівель або зруйновано повністю, або суттєво пошкоджено. У місті Сікайн пошкоджено близько 80% інфраструктури. Це житлові будинки, школи, культурні об'єкти та храми, включаючи близько 60 мечетей, де загинули сотні молільників. Особливо болісною стала трагедія поблизу Мандалаю, де обвалився дошкільний заклад, забравши життя 50 малюків і двох вихователів. Неможливо залишатися байдужими до такого болю.
Рятувальні операції відбуваються в надзвичайно складних умовах. Брак важкої техніки змушує людей розчищати руїни голими руками в сорокаградусну спеку, ризикуючи власним життям у пошуках тих, хто дивом міг вижити. Проблем додають перебої з електропостачанням, дефіцит палива та повна нестача засобів зв'язку.
Ситуацію ускладнює громадянський конфлікт, який уже давно охопив регіон. Збройні протистояння заважають рятувальникам навіть зараз — перейти через лінії фронту часом просто неможливо. Є повідомлення про те, що військові продовжували завдавати авіаударів по повстанських районах навіть після землетрусу, хоча згодом оголосили тимчасове перемир'я.
Усі сподівання тепер на міжнародну допомогу. Китай та Індія вже надіслали свої команди, але гуманітарні вантажі часто затримують або навіть вилучають місцева влада. Лікарні переповнені, багато потерпілих доводиться лікувати прямо на вулиці, боячись повторних поштовхів та подальших обвалів. Лідер військового уряду, Мін Аунг Хлайн, оголосив тиждень жалоби, а по всій країні відбулася хвилина мовчання у пам'ять про загиблих.
Хвилі від стихійного лиха докотилися і до сусідніх держав. У Таїланді в результаті землетрусу завалилася будівля у Бангкоку — загинуло щонайменше шість людей, є потерпілі та зниклі безвісти.
Катастрофа в М'янмі поставила перед усім світом болюче питання: наскільки ефективною може бути міжнародна допомога, якщо самі ж країни продовжують конфлікти навіть на руїнах власних міст. Як можна подолати наслідки трагедії разом, якщо війна продовжує забирати життя навіть там, де їх повинне було б рятувати? Відповідь на ці питання кожному з нас ще належить знайти.
