Те, що сталося нещодавно в чеченському місті Ачхой-Мартан, складно навіть коментувати без внутрішнього здригання. Молодий хлопець, 16–17 років, на ім'я Ескерхан Хумашев, скоїв напад на поліцейських із ножем, і один з офіцерів, на жаль, помер від отриманих поранень. Нападника миттєво ліквідували на місці. Але те, що відбулося після цього, стає ще одним болісним нагадуванням про надзвичайні масштаби репресій, якими відомий режим Рамзана Кадирова.
Кадиров наказав публічно викласти тіло загиблого хлопця на місцевій площі – без будь-якої поваги до людської гідності. Жителів міста насильно збирали на площі, змушуючи їх переглядати цю жахливу сцену багато разів упродовж декількох діб. Шокуючі відео та фото швидко поширилися соцмережами, незважаючи на наполегливі спроби їх обмежити або видалити. Це очевидно зроблено, щоб залякати місцеве населення і показати всім, що чекає на тих, хто наважиться виявляти непокору режиму.
Але цим трагедія не завершилася. За указом Кадирова, родину хлопця карають надзвичайно жорстоко: батьків і братів загиблого примусово виганяють з території Чеченської Республіки, конфіскують їхнє майно. Сам Кадиров заявляє, ніби до нападу хлопця підштовхнули «особи з Туреччини та України», безпрецедентно погрожуючи іншим родичам, якщо вони нібито не припинять співпрацю з українцями.
Ця жорстокість – не новина для чеченського народу. Подібні тактики публічного залякування давно використовували російські та імперські сили проти чеченських повстанців ще більше століття тому. Так було й зі знаменитим героєм Зелімханом, тіло якого понад століття тому теж спеціально виставили на огляд місцевому народу для зламання їхньої волі.
«Не вірте тому, що бачили», – заявляє Кремль людям, закликаючи їх ігнорувати докази, які бачить увесь світ. Однак правда вже оприлюднена, незалежні медіа детально висвітлюють ці події.
Як думаєте, невже у XXI столітті можна таким чином підтримувати порядок та робити вигляд, що це нормально? У світі, де права та гідність людини є фундаментом людства, такі методи нагадують середньовіччя і ставлять питання: наскільки далеко ще може зайти нинішній режим у своїй жорстокості та безкарності?
Жахливі методи залякування нагадують про темні часи. Людська гідність не може бути ігнорованою в XXI столітті.