Останні зміни у ядерній доктрині Росії викликали значний резонанс на міжнародній арені. 24 вересня 2024 року президент Росії Володимир Путін оголосив про суттєві оновлення цієї доктрини, офіційно затверджені 19 листопада 2024 року у документі під назвою "Основи державної політики Російської Федерації в галузі ядерного стримування". Це оновлення розширило умови, за яких Росія може застосувати ядерну зброю: тепер це може статися у відповідь на звичайні атаки, які загрожують не лише існуванню держави, але й суверенітету або територіальній цілісності Росії чи Білорусі.
Значна частина змін стосується саме Білорусі, якій тепер надається ядерний захист відповідно до угоди Союзної Держави між двома країнами, підписаної ще у 1999 році. Це рішення підкріплюється присутністю тактичної ядерної зброї Росії на території Білорусі, що значно посилює військовий союз між двома державами.
Ці зміни відбулися на тлі обговорень в ООН, де український президент Володимир Зеленський клопотався про дозвіл використовувати сучасну західну зброю проти об'єктів на території Росії. Після схвалення США та Великобританією, Україна використала ракети ATACMS та Storm Shadow для ударів по цілях в Росії, що лише підкріпило впевненість західних держав у блефуванні з боку Путіна.
Як відповідь на ці дії, Путін офіційно зафіксував змінені правила ядерної доктрини і запустив ядерну експериментальну баллістичну ракету в бік Дніпра. Однак, щоб уникнути неправильного тлумачення і не допустить випадкової ескалації, Росія повідомила США про запуск за 30 хвилин до нього.
Цікаво, що опитування громадської думки в Росії показало, що майже 40% росіян схвалюють потенційну ядерну атаку на Україну, причому 11% повністю підтримують це, а 28% вважають це "виправданим" за певних обставин.
Акції Путіна ще раз підкреслюють обмеженість можливостей ядерного примусу у формуванні поведінки противників і ризики, пов'язані з помилковими розрахунками та випадковою ескалацією. Попри ці загрози, політика Заходу та підтримка України залишаються незмінними.
