На ніч з 13 на 14 лютого 2025 року сталася значна подія на Чорнобильській атомній електростанції, коли російський безпілотник, заряджений потужною вибухівкою, вразив захисну оболонку зруйнованого реактора № 4.
Цим безпілотником було пошкоджено зовнішній шар "Нової захисної оболонки" (НЗО), металевої конструкції, яка була споруджена з метою стримати радіоактивні залишки реактора № 4, що вибухнув у 1986 році. НЗО було введено в експлуатацію у 2019 році завдяки спільним зусиллям України та міжнародних партнерів. Удар призвів до значного пошкодження як зовнішніх, так і внутрішніх шарів НЗО, а також обладнання головної кранової системи. Викликаний ударом пожежу вдалося швидко загасити пожежникам.
Щодо радіаційної безпеки, то внутрішня оболонка реактора залишилася неушкодженою, і рівні радіації не підвищилися, як повідомляють Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) та українські органи влади. Рівень радіації на території станції та в зоні відчуження залишився в межах безпечних норм.
Експерти зазначили, що удар безпілотника не порушив цілісність оригінального бетонного саркофага, що охоплює залишки зруйнованого реактора. Старий саркофаг спроектовано витримувати більші удари, а новий НЗО було зведено для запобігання радіоактивним викидам. Проте удар утворив дірку у НЗО, що може викликати зміни внутрішнього тиску повітря та ризик збурення радіоактивного пилу.
Інцидент виник під час Мюнхенської конференції з безпеки, яка мала на меті обговорити шляхи завершення війни між Росією та Україною. Обидві країни обмінялися звинуваченнями, причому Україна звинуватила Росію в атакі, а Росія відмовилася від залученості та звинуватила Україну у провокації. Президент України Володимир Зеленський засудив атаку, назвавши її терористичною загрозою глобальній безпеці. Директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі висловив глибоке занепокоєння та закликав до максимального військового стримування навколо українських ядерних об'єктів.
Безпекова ситуація в регіоні потребує постійного моніторингу, а інцидент підкреслив необхідність посиленої охорони ядерних об'єктів. Служба безпеки України розпочала кримінальне розслідування інциденту, ідентифікувавши дрон як російський "Герань-2". Проводяться комплексні заходи для оцінки збитків та притягнення винних до відповідальності.
Поява таких загроз вкотре наголошує на важливості міжнародного співробітництва у сфері безпеки та необхідності підвищення захисту критичної інфраструктури. Закриваємо цей злободенний цикл, нагадуючи про важливість солідарності та необхідність спільних зусиль для запобігання подібних катастроф.
Цей інцидент свідчить про серйозні загрози для ядерної безпеки та потребу у міжнародній солідарності.
Неправильно звинувачувати Росію, адже це може бути провокація з боку України для зміцнення міжнародної підтримки.
Цей випадок підкреслює важливість захисту ядерних об’єктів і критичної інфраструктури від зовнішніх загроз.
Цей інцидент показує, як важливо забезпечувати безпеку ядерних об’єктів у часи зростаючих військових конфліктів.