Інформаційна кампанія проти НАБУ та САП у Telegram
Між червнем та липнем 2025 року в Україні відбулася масштабна інформаційна кампанія у Telegram, спрямована на дискредитацію національних антикорупційних інституцій — НАБУ та САП. У центрі цієї координації була системна дезінформація, поширена анонімними каналами з великою аудиторією.
Цей випадок демонструє важливість розуміння механізмів інформаційного впливу та критичного ставлення до джерел новин, особливо коли йдеться про репутацію державних органів, що борються з корупцією.
Аналіз публікацій у Telegram
Експерти Texty.org.ua проаналізували 246 публікацій з 24 популярних анонімних Telegram-каналів і виявили систематичне применшення значення роботи НАБУ та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). При цьому ігнорувалися реальні корупційні розслідування.
Основні меседжі кампанії формували образ НАБУ як:
- \”гри бюджетних коштів\”;
- \”проекту мільйонерів-грантоїдів\”;
- \”агентів ФСБ\” з нібито російськими зв’язками.
Політичний контекст кампанії
Стратегія запуску цієї кампанії співпала з важливими політичними подіями — ухваленням Верховною Радою 22 липня 2025 року закону, який позбавив НАБУ незалежності, а пізніше підписаний президентом Володимиром Зеленським.
Саме в цей період анонімні Telegram-канали поширювали однакові наративи, що підривали довіру до антикорупційних органів.
Основні дезінформаційні тези
- НАБУ — ініціатива грантоотримувачів, які розкрадають бюджет;
- Детективи НАБУ мають приховані зв’язки з Росією;
- Антикорупційні органи неефективні та розтратили довіру.
Роль політичних технологів та експертів
Кампанію підтримували політичні технологи Олег Пастернак та Михайло Шнайдер, які раніше просували проросійських політиків, зокрема Віктора Медведчука. Їхня участь додала дезінформаційним наративам ознак експертності, що допомогло легалізувати та розширити вплив меседжів.
Ігнорування протестів і роль великих Telegram-каналів
Великі Telegram-канали з мільйонами підписників, такі як \”Trucha Ukraine\”, \”All-Seeing Eye: Ukraine\”, \”Real War\”, \”Times of Ukraine\” та \”Insider UA\”, переважно ігнорували протести проти закону про позбавлення НАБУ незалежності.
Це породило підозри, що великі канали можуть слугувати інструментом політичної маніпуляції, прагнучи заглушити голос громадськості. Лише після публікацій \”Української Правди\” вони почали більше висвітлювати акції протесту.
Ігнорування реальних корупційних розслідувань
Дезінформаційна кампанія свідомо ігнорувала реальні корупційні розслідування, особливо в енергетичному секторі — традиційному осередку корупційних ризиків.
Це підтверджує, що мета кампанії — дискредитація інституцій, які дійсно борються з корупцією, а не підвищення прозорості.
Російські інформаційні операції
Паралельно з цією кампанією російські спецслужби створювали фейкові Telegram-канали, ніби то належні українським волонтерським чи спецпідрозділам. Їхня мета — дискредитувати українську військову розвідку, дезорієнтувати добровольців і підірвати довіру до оборонних сил.
Важливість медіаграмотності та протидії дезінформації
Ця комплексна кампанія, яка зачіпає державні інституції, громадянське суспільство та медіа, підкреслює важливість медіаграмотності та активного контролю за дезінформацією.
Кожен користувач соцмереж має задуматися над такими питаннями:
- Як ми реагуємо на фейки?
- Чи перевіряємо факти вчасно?
- Чи готові захищати прозорість та чесність у нашій країні?
Спільна відповідальність за антикорупційну діяльність
Антикорупційна діяльність — це не лише справа правоохоронних органів, а спільна відповідальність усіх громадян. Не варто ігнорувати ознаки маніпуляцій у ЗМІ, слід долучатися до поширення правдивої інформації.
Тільки таким чином можна підтримати незалежність інституцій, що захищають суспільство від корупції, і зробити Україну справжньою демократією.
Заклик до пильності
Закликаємо кожного бути уважними до інформації в соцмережах та регулярно перевіряти джерела новин. Ваша пильність — це запорука сильного і чесного суспільства.
