Екологічна катастрофа в Керченській протоці

Активності Росії в Керченській протоці та їх наслідки

В грудні 2024 року дві російські кораблі з екіпажами зазнали серйозних пошкоджень і затонули в Керченській протоці через сильні хвилі. В результаті цієї аварії з танкерів витекло приблизно 4,000 тонн мазуту, утворивши масштабну нафтову пляму в Чорному морі. Така ситуація викликала значний екологічний шкоду. Зокрема, організація "Дельфацентр" повідомила про загибель понад 30 дельфінів, причиною смерті яких став витік нафти. Виявлено 61 загиблого морського ссавця, з яких 32, скоріш за все, постраждали саме через нафтове забруднення. Найбільше постраждали азовки — вид дельфінів, особливо вразливий до подібних катастроф.

Захист Керченського мосту

Російські сили активно захищають Керченський міст, який з'єднує окупований Кримський півострів з Росією. З серпня 2024 року, щоб протидіяти можливим атакам морських дронів, в протоці встановлюють протидронові бар'єри "їжаки", подекуди навіть у два шари. Крім того, уздовж мосту розташовані баржі та плавучі бонові конструкції. Ці зусилля особливо посилені перед сильними шторма, з метою вберегти міст від можливих нападів.

Відновлення та військові дії

Незважаючи на складні погодні умови в Чорному морі, зокрема в Керченській протоці, російські військові продовжують відновлювати та укріплювати конструкції поруч з пошкодженим мостом. Вони використовують всі доступні засоби, щоб підтримувати і посилювати захист мосту, який вже оснащений сучасними системами ППО.

Ширший контекст

Керченський міст представляє стратегічний об'єкт для України в контексті планів щодо повернення окупованого Кримського півострова. Українські військові лідери підкреслюють важливість цієї мети, хоча конкретні терміни можливих дій щодо мосту не розголошуються. Таким чином, ситуація в Керченській протоці залишається напруженою, а інциденти, подібні до розливу нафти, тільки поглиблюють кризу в регіоні.