Ексгумації Волинської трагедії: шлях до примирення України і Польщі

Ексгумація жертв Волинської трагедії: ключове питання у відносинах України та Польщі

Протягом останніх років проблема ексгумації жертв Волинської трагедії залишається однією з найважливіших у відносинах між Україною та Польщею. Цей комплексний історичний конфлікт потребує не лише політичних рішень, а й щирого діалогу, взаємної поваги та пам’яті, що торкається родин і націй.

Відновлення взаємної довіри через ексгумації

Польський Інститут національної пам’яті (IPN) наполягає на систематичному погодженні з Україною кожного кроку ексгумації жертв Волинської трагедії. Відповідно до їх позиції, без належного оформлення документів і фактів поховань неможливо встановити справжнє примирення та будувати конструктивний діалог між державами.

Важливим є і людський аспект — родини загиблих шукають правду та спокій, тому відкриття місць поховань має великий емоційний та моральний сенс.

  • Українська влада видала дозволи на проведення ексгумацій у кількох регіонах, зокрема у Пужниках (Тернопільщина), де знайшли понад 30 останків, які були перепоховані за всіма традиціями.
  • Тривають роботи у Збоїсках поблизу Львова.
  • Заплановані роботи на кінець осені та весну 2026 року у Юрчиківцях та лісі Угля на Рівненщині.

Такі дії свідчать про серйозне намір обох сторін працювати над встановленням спільної історичної правди.

Взаємні кроки та виклики у співпраці

Цікаво, що Україна також планує провести ексгумації власних жертв у Польщі вже до кінця вересня 2025 року. Це служить важливим символом взаємності та прагнення до чесного історичного діалогу.

Міністр закордонних справ України Дмитро Сибіга наголошує, що технічні питання врегульовано, і з боку України немає жодних перепон для співпраці.

Відновлення українсько-польського історичного форуму запускає нову фазу співпраці у дослідженні трагічних сторінок спільного минулого.

Проте погляди на суть трагедії залишаються різними:

  • Польський IPN розглядає Волинь як центральний елемент національної пам’яті Польщі та наполягає на визнанні подій геноцидом.
  • Українська сторона базує оцінки на точних статистичних даних та розглядає події як локальний конфлікт, уникаючи трактування їх як геноциду.

Ці розбіжності викликають гострі дискусії, а іноді й неприємні інциденти, як написи на Монстирській горі, що свідчать про те, що робота над взаєморозумінням триває.

Чому пам’ять про Волинську трагедію важлива для всіх нас

Пам’ять про Волинську трагедію — це не лише історичне питання, але й етична, моральна відповідальність та вшанування жертв. Ексгумація та перепоховання допомагають не лише встановити історичні факти, а й міжнаціональний діалог для майбутніх поколінь.

Для українців ці процеси — це можливість проявити відкритість і справедливість. Для поляків — це шанс без конфліктів вшанувати пам’ять загиблих.

Підтримуючи ці зусилля, ми закладаємо фундамент для міцніших дружніх стосунків між нашими народами через спільне визнання історичного болю і правди.

Історія — це наш спільний урок, а пам’ять — міст, що з’єднує минуле і майбутнє. Не залишаймо цю тему поза увагою, адже кожен відкритий діалог наближає нас до взаєморозуміння та примирення.