Прем'єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф 10 травня 2025 року скликав екстрене засідання Національного командного органу (НКО) через загострення напруженості з Індією. Це рішення було викликано серією прикордонних атак та взаємних ударів між Індією та Пакистаном. Індія атакувала щонайменше чотири пакистанські авіабази у відповідь на недавні атаки Пакистану за допомогою дронів та ракет по індійських військових і цивільних об'єктах.
Національний командний орган є найвищою безпековою інстанцією Пакистану, до складу якої входять високопосадовці з числа цивільних і військових лідерів. Цей орган відповідає за ключові питання національної безпеки, включно з ядерною політикою країни, стратегічним плануванням та управлінням ядерними потенціалами.
Екстрене засідання було необхідне через удари Індії по пакистанським авіабазам, що Пакистан розцінів як значне загострення. Заступник прем'єр-міністра та міністр закордонних справ Ісхак Дар зазначив, що Пакистан виявив максимальну стриманість, проте його терпіння вичерпалося через індійську агресію. Він застеріг, що подальші військові ескалації з боку Індії можуть спровокувати ядерний конфлікт і наголосив на готовності Пакистану до всіх можливих сценаріїв завдяки розробкам НКО.
Пакистан розпочав масштабну контратаку під назвою "Операція Буньян-ун-Марсус", яка передбачала удари по численних стратегічно важливих індійських військових об'єктах. Серед цілей були депо для зберігання ракет БрахМос у Беасі, авіабаза Удхампур, авіаполе Патханкот, аеродром Адампур та інші. Під час операції Пакистан також використовував ракети Аль-Фатах.
Усю повітряний простір Пакистану було закрито як запобіжний захід, а Повітряні сили залишалися в стані підвищеної бойової готовності.
Ісхак Дар підкреслив, що Пакистан не має іншого вибору, окрім як відповісти на індійську агресію, і зазначив, що засідання НКО було спрямоване на обговорення можливих відповідей, включаючи варіанти із застосуванням ракетних і ядерних можливостей країни.
У підсумку, екстрене засідання НКО стало критичним заходом у відповідь на загострення напруженості та військовий обмін між Індією і Пакистаном, зосереджуючи увагу на стратегічних і ядерних відповідях для захисту національних інтересів Пакистану.
