Влітку 2024 року битви за Торецьк в Донецькій області ознаменувалися новою хвилею ескалації в рамках великомасштабного вторгнення Росії в Україну. Протягом багатьох років лінія фронту навколо цього міста залишалася стабільною з часів 2014-2015 років. Однак у червні 2024 року російські війська розпочали новий наступ з метою охоплення Торецька та переривання ключових українських логістичних маршрутів, таких як шосе Покровськ-Костянтинівка. Ця спроба відзначилася серйозними атаками, які стосувалися усіх аспектів воєнних дій у регіоні.
Упродовж літа та осені 2024 року російські війська посилили свої операції, ведучи бої за зменшення українського виступу в напрямку Торецька та запобігання обстрілу російських тилових районів біля Часів Яра та Покровська. Серед значних досягнень слід виділити взяття під контроль села Шуми і просування до околиць Торецька. Вже до середини червня російські війська успішно захопили центр Торецька, а на початок 2025 року контроль над більшістю міста перебував у їхніх руках. Проте стійкість українських сил дозволила їм продовжувати захищати частину території, зокрема північні і центральні райони.
На початок 2025 року російські атаки на Торецькому напрямку набули інтенсивності. Нові тактики, такі як використання малих штурмових груп, «верблюдів» (солдати, що доставляють боєприпаси) та розвідувальних підрозділів у цивільному одязі, показують винахідливість російської сторони. Використовуючи артилерію, касетні бомби та дрони з оптоволокном для атак на українські позиції, вони намагаються витіснити українські сили зі своїх позицій. Проте, незважаючи на це, українські захисники чинять опір і успішно відбивають наступальні дії, зокрема спроби російських розвідувальних груп проникнути за українські лінії біля Кримського.
Згідно з останніми даними, російські сили продовжують інтенсивні наступальні дії, здійснюючи до 21 атаки в день поблизу Торецька, Дачного, Кримського і Диліївки. Українські сили, попри артилерійські і дронові обстріли, продовжують міцно тримати свої позиції без значних втрат.
Стратегічні цілі Росії в Торецькому напрямку включають просування на захід у напрямку Костянтинівки, що може загрожувати українським постачанню. Проте аналітики сходяться на думці, що без суттєвих підкріплень російські сили не становлять значної загрози для Костянтинівки.
Завершуючи, битви за Торецьк відзначаються інтенсивними міськими боями, де російські війська застосовують новітні тактики й важке озброєння для остаточного взяття міста, а українські сили продовжують мужньо оборонятися. Час покаже, як розвиватимуться ці події і які будуть наслідки для обох сторін конфлікту.
