Естонський парламент, відомий як Рійґікоґу, розглядає ухвалення закону, який надасть Збройним Силам та Військово-Морським Силам Естонії право застосовувати військову силу проти комерційних суден, що підозрюються у намірі пошкодити підводні кабелі та інші елементи інфраструктури. Це відповідає зростаючій кількості інцидентів, пов’язаних із пошкодженням критичної інфраструктури, що стало особливо актуальним в останні місяці.
Розглянемо детальніше, в чому полягає суть цього законопроєкту. Згідно з ним, військові сили отримають повноваження застосовувати силу, включаючи крайню міру — затоплення підозрілого судна, яке відмовляється підкорятися наказам. Це заходи, спрямовані на запобігання пошкодженню ключових об’єктів, таких як підводні кабелі, які відіграють значну роль у міжнародній комунікації та енергопостачанні.
Серед нещодавніх інцидентів із пошкодженням підводних кабелів можна виділити випадки з фінським кабелем, що з’єднує Фінляндію та Центральну Європу, а також кабелем між Литвою і Швецією. Особливо цікавим є інцидент за участю комерційного судна «Eagle S», яке належить до «тіньового флоту» Росії, підозрюваного у плануванні атак на енергетичні кабелі та газопроводи.
Законопроєкт передбачає зміни до чинного закону про збройні сили та закону про економічну зону. Одним з ключових моментів є те, що застосування військової сили буде вкрай рідкісним заходом, що вимагає сильної дипломатичної підтримки та лише в умовах загрози численним людським життям.
Контекстуальну вагу цьому надають дії Європейського Союзу, що розглядає можливість посилення санкцій проти «тіньового флоту» Росії. Крім того, НАТО взяло на себе зобов’язання збільшити свою присутність у Балтійському морі, що свідчить про серйозне ставлення міжнародної спільноти до безпеки в регіоні.
Хоча можливість затоплення суден передбачена, основний акцент все ж ставиться на евакуацію екіпажу підозрілих суден, що дозволить мінімізувати загрозу. Це демонструє, що Естонія та її європейські партнери серйозно налаштовані захищати свої територіальні води та критичну інфраструктуру, одночасно підкреслюючи важливість дипломатії та міжнародної співпраці у цих питаннях.
