Сумнівні історичні цитати у дипломатії: маніпуляція чи незнання?
Під час переговорів між Росією та Україною в Стамбулі один із представників російської делегації — Володимир Мединський — опинився в центрі суспільної уваги. Однак цього разу мова йде не про дипломатичні рішення або прориви, а про використання фейкових історичних цитат. Мединський, колишній міністр культури РФ та автор російських шкільних підручників з історії, намагався підтвердити позицію Росії вигаданими висловами таких постатей, як Наполеон Бонапарт та Отто фон Бісмарк.
Викриття фальсифікацій
Медіа та історики оперативно спростували ці твердження:
- Цитата, що її приписують Бісмарку — про те, що \”не можна обкрадати росіян, бо вони завжди повертають своє\”, — не має підтвердження у жодному авторитетному джерелі.
- Так само немає історичних доказів щодо нібито слів Наполеона про \”паралельне ведення перемовин і війни\”.
Навіть деякі російські журналісти визнали, що ці висловлювання є вигадкою, яка не має нічого спільного з історичними фактами.
Маніпуляції з історією — інструмент пропаганди
На тлі повномасштабної війни, де кожне слово офіційних осіб має критичне значення, подібні вигадки — це не просто помилка. Це — маніпулювання суспільною думкою з метою легітимізації власної позиції. Історичні цитати, коли ними зловживають, стають інструментом інформаційної війни.
Мединський відомий поширенням спрощеної та ідеологізованої інтерпретації історії. Проблема полягає в тому, що ці інтерпретації проникають у шкільні підручники, ЗМІ та офіційну риторику, створюючи викривлену картину світу.
Наслідки історичної дезінформації
Коли люди дізнаються, що їх навчали неправді, це спричиняє недовіру до державних інституцій і утверджує сумніви щодо будь-якої офіційної інформації. У випадку з Росією, йдеться не про окремий фрагмент неправди, а про системну політику створення альтернативної реальності.
З 2014 року кремлівська пропаганда активно використовує:
- міфи про \”історичну справедливість\”;
- перекручення фактів з архівів;
- підміну понять щодо природи конфлікту з Україною.
Україні важливо не лише викривати дезінформацію, а й відкрито протистояти їй — через правдиві свідчення, історичні дослідження та документування фактів. Адже війна ведеться не тільки за території, а й за правду, пам’ять і майбутнє покоління.
Чому важливо перевіряти історичні джерела
Наступного разу, коли хтось цитуватиме велику постать минулого задля виправдання насилля чи агресії, варто замислитися: це справжня історія чи вигадка? Історія повинна бути інструментом навчання, а не знаряддям політичної маніпуляції.
Перевіряйте джерела, шукайте першоджерела, фільтруйте інформацію. У час війни правда — це теж зброя. Надійна інформація може захистити суспільство від пропаганди і посприяти перемозі в інформаційній війні.
