Обговорення фінансових потреб Збройних Сил України для протидії російській агресії висвітлює кілька ключових моментів, які зараз особливо актуальні для країни.
Фінансові вимоги
Збройні Сили України (ЗСУ) потребують величезних фінансових вливань для ефективної протидії російській агресії. За оцінками, це може сягати кількох трильйонів гривень. Це підкреслює Роман Костенко, народний депутат від партії "Голос" і ветеран, що вказує на серйозність ситуації та необхідність пошуку додаткових ресурсів.
Бюджетні призначення
На 2025 рік проект державного бюджету України передбачає значні кошти для оборони. Зокрема, йдеться про виділення 2,2 трильйона гривень, що складає 26,3% прогнозованого ВВП країни. Це значне збільшення, що говорить про пріоритетність оборонних потреб у державній політиці.
Розподіл витрат на оборону
Бюджет оборони включає кошти з загального фонду, спеціального фонду та інших джерел. Загальний фонд забезпечує понад 2 трильйони гривень, спеціальний фонд — 151,2 мільярда гривень, а додаткові джерела, такі як військовий компонент Спеціального фонду державного бюджету, надають 104,2 мільярда гривень, і ще 30 мільярдів гривень за рахунок державних гарантій.
Конкретні напрями фінансування
Фінансування буде спрямовано на різні аспекти військової підтримки, зокрема, грошове, матеріальне і продовольче забезпечення солдатів, закупівлю зброї та військової техніки, а також підтримку оборонно-промислового комплексу. Зокрема, 54,6 мільярда гривень виділено для Міністерства стратегічних галузей промисловості, а 46,9 мільярда гривень — на закупівлю безпілотних літальних апаратів.
Порівняльні потреби
Попри значні призначення, Костенко та інші джерела зазначають, що актуальні потреби ЗСУ значно перевищують виділені кошти. Ресурси, потрібні для забезпечення оборони, описують у трильйонах гривень, що значно вище поточних асигнувань на оборонно-промисловий комплекс і військові закупівлі.
Отже, бюджет на оборону України на 2025 рік є значним, але все ще недостатнім для покриття всіх потреб, пов’язаних з ефективною протидією російській агресії. Це питання потребує подальшої уваги та додаткових зусиль для оптимізації витрат і пошуку нових джерел фінансування.
