У грудні 2024 року в Керченській протоці, на території анексованого Криму, сталася катастрофа, що призвела до масштабної екологічної кризи. Під час шторму затонули два російських нафтових танкери: "Волгонефть 212" і "Волгонефть 239". Кожен з них перевозив понад 4,000 тонн мазуту. Внаслідок аварії один із танкерів втратив носову частину, а інший затонув повністю, розливаючи мазут у Чорне море.
Ця аварія стала нищівним ударом для екосистеми регіону. Забруднення поширилося на сотні кілометрів уздовж узбережжя, досягаючи берегів Криму, включно з містом Севастополь, а також Краснодарського краю. Це призвело до забруднення пляжів, ґрунтів і води, створюючи небезпеку для життя морських мешканців.
Суттєві ураження забрудненням зафіксовані у різних точках: у Севастополі та на південному узбережжі Криму мазутні плями знайдено в Балакилавській, Ласпійській та Омезькій бухтах, у популярних туристичних місцях, таких як Феодосія, Судак, Алушта і Партеніт. Нові нафтопролиття виявлено в Керчі та Ленінському районі, а значне забруднення зафіксовано в Краснодарському краї.
На боротьбу з наслідками катастрофи мобілізована величезна кількість добровольців і рятувальників, які збирають тисячі тонн зараженого піску та ґрунту. Станом на початок січня було зібрано понад 229 тонн піску, зараженого мазутом, і 126,4 тонни зараженого ґрунту. Багато одиниць техніки та сотні спеціалістів з Міністерства надзвичайних ситуацій Росії беруть участь у цих зусиллях.
Екологічні наслідки розливу стали причиною масової загибелі дельфінів та тисяч морських птахів. Забруднення продовжує загрожувати морському життя, особливо в літній період, коли мазут може піднятися на поверхню через потепління морських вод.
У Севастополі та кількох районах Східного Криму оголошено надзвичайний стан. Населення залучають до участі у прибиранні, але критики стверджують, що відповідь влади є хаотичною та неефективною, незважаючи на запевнення російських чиновників, що ситуація під контролем.
Цей випадок привертає увагу до ширших екологічних проблем Чорного моря, які включають забруднення нафтовими викидами і стічними водами з населених пунктів, що тривають з 2020 року. Це підкреслює необхідність глобальних зусиль для збереження екосистеми регіону.
