Колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади, Дмитра Рюмшина, взяли під варту 22 січня 2025 року. Його підозрюють у недбалості та невиконанні службових обов'язків, зокрема через масові випадки самовільного залишення військової частини і дезертирства. Слідство стверджує, що Рюмшин не повідомив правоохоронні органи про ці інциденти та ігнорував повідомлення і усні заяви щодо самовільного залишення військовослужбовцями частини.
Печерський районний суд Києва вирішив провести слухання у закритому форматі через наявність державної таємниці. Суд постановив утримувати Рюмшина під вартою протягом двох місяців до 19 березня з можливістю звільнення під заставу у розмірі 90 мільйонів гривень. Пізніше Київський апеляційний суд знизив суму застави до 50 мільйонів гривень.
Звинувачення проти Рюмшина стосуються відправки ненавчених бійців на навчання до Франції, що призвело до масового дезертирства 56 військовослужбовців. Це значно зменшило бойову здатність бригади і підірвало її авторитет, створюючи нові загрози національній безпеці. Державне бюро розслідувань (ДБР) порушило кримінальну справу за статтями про дезертирство та зловживання владою або службовими повноваженнями.
155-та бригада почала формування у березні 2024 року, але вже тоді стикнулась з численними проблемами, включаючи брак командного складу, бійців, озброєння і ресурсів. До часу виходу бригади на фронт, багато військових вже дезертирували. У жовтні 2024 року, під час навчань у Франції, дезертирувало ще 50 солдатів. Більшість з тих, хто поїхав на навчання, були новобранцями з обмеженим військовим досвідом.
Ситуацію у 155-й бригаді вперше розголосив журналіст Юрій Бутусов наприкінці 2024 року, акцентуючи увагу на недостатній підготовці та масовому дезертирстві. Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-майор Михайло Драпатий, зазначив, що не спостерігав масового дезертирства, проте визнав необхідність розібратися в мотивації рішень командирів.
Одночасно з випадком Рюмшина під слідством перебувають інші військові посадовці. Генералів Юрія Галушкіна, Артура Горбенка і полковника Іллю Лапіна розслідують за незабезпечення належної оборони Харківського регіону під час ворожого наступу у травні 2024 року. Ці справи також розглядає Печерський районний суд Києва.
Ця історія підкреслює серйозні виклики, з якими стикається українська армія у питанні управління і мотивації особового складу. Потенційний вплив таких інцидентів на національну безпеку не слід недооцінювати. Залишається сподіватися, що реформи та внутрішні розслідування допоможуть запобігти подібним ситуаціям у майбутньому. Закликаємо вас стежити за оновленнями цієї важливої теми й розуміти її значення для нашої міжнародної безпеки.
Ця ситуація показує, наскільки важливо забезпечити належну підготовку і підтримку військових, щоб уникнути дезертирства.