Корупційний скандал за участі Тетяни Крупи
Тетяна Крупа, колишня голова Хмельницької обласної медико-соціальної експертизи, опинилася у центрі гучного корупційного скандалу, пов’язаного з незаконним збагаченням через підробку інвалідності. Ця справа демонструє, як навіть високопосадовці можуть зловживати своїм службовим становищем, використовуючи систему для власної вигоди.
Корупційна схема та масштаби збитків
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) підозрює Крупу у незаконному збагаченні на суму понад 137 мільйонів гривень у період з 2020 по 2024 роки. Особливу увагу привертає участь найближчих родичів – чоловіка та сина, який очолював регіональний Пенсійний фонд. Вся сім’я діяла як єдиний механізм афери, використовуючи свої службові повноваження для оформлення фіктивних довідок про інвалідність.
- Видача недійсних довідок про інвалідність в Хмельницькій медико-соціальній експертизі.
- Обшуки виявили списки ухильників від служби із підробленими діагнозами.
- Затаврено понад 50 прокурорів, які користувалися аналогічними підробленими довідками.
Це свідчить про глибоке проникнення корупції до правоохоронної системи і ставить під сумнів довіру до представників закону.
Матеріальні докази та реакція правоохоронців
Під час жовтневого обшуку 2024 року в квартирі Крупи було виявлено величезні суми готівки – мільйони гривень, заховані в шафах, ящиках та нішах, а також 100 000 доларів США і фальсифіковані медичні документи. Вражає спроба приховати докази: під час обшуку Крупа намагалася викинути з вікна два пакети із півмільйоном доларів.
Незважаючи на офіційну декларацію доходів у 2,39 мільйона гривень за 2023 рік, в її власності знаходилося близько 24 мільйонів гривень готівкою. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зафіксувало порушення у деклараціях на суму близько 35 мільйонів гривень, що ставить під сумнів чесність фінансових звітів.
Правовий статус Тетяни Крупи
- У жовтні 2024 року суд арештував Крупу з можливістю внесення застави у рекордні 500 мільйонів гривень.
- У вересні 2025 року запобіжний захід був замінений на заставу у 20 мільйонів гривень з процедурними обов’язками.
- Станом на лютий 2026 року Вищий антикорупційний суд продовжив її обов’язки ще на два місяці, дозволяючи вільно пересуватися країною.
Висновки та громадянська відповідальність
Цей резонансний випадок підкреслює, наскільки важливо вести боротьбу з корупцією на усіх рівнях влади, особливо у медичній та соціальній сферах. Система має бути прозорою, а чиновники – відповідальними перед суспільством.
Громадськість має стежити за розвитком подій і вимагати справедливого розслідування та покарання винних. Тільки так можна відновити довіру до державних інституцій.
Запрошення до обговорення
Як ви вважаєте, які зміни у системі допоможуть уникнути подібних корупційних схем у майбутньому? Пишіть свої думки в коментарях та діліться цією історією, щоб підвищити обізнаність про важливість антикорупційних заходів.
