Справа Миколи Тищенка набирає обертів: у центрі уваги — підозри у використанні благодійного фонду «Дорога миру» для легалізації великих сум коштів, отриманих від кол-центрів, а також вимагання хабарів на суму близько 51 мільйона гривень. Ця історія не лише про масштаби корупції, а й про складний механізм, що поєднує фіктивні угоди, сімейні зв’язки і сумнівний бізнес.
Як працювала схема легалізації коштів
Микола Тищенко, відомий нардеп «Слуги народу», разом з його колишньою дружиною Аллою Барановською у 2022 році очолювали благодійний фонд «Дорога миру». Саме через цей фонд, за версією слідства, відмивали гроші, отримані від кол-центрів, діяльність яких часто асоціюють зі схемами шахрайства, фінансових пірамід або незаконним оборотом товарів.
Фонд, який зазвичай асоціювали з доброчинністю, фактично перетворили на інструмент легалізації «брудних» грошей.
- За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), з фонду через фіктивні угоди перераховували величезні суми.
- Алла Барановська оформила подарунок Тищенку на 12,6 млн грн, який слідство вважає підробленою операцією.
- Після формального розлучення (фіктивного, за версією слідчих) вона перерахувала йому ще 7 млн грн.
- Невідповідність доходів вражає: Барановська раніше отримувала 30-40 тисяч гривень на рік, а тепер — мільйони через фіктивні операції.
Хабарі на 51 мільйон гривень і міжнародний розшук
Слідство встановило, що Микола Тищенко вимагав хабарі у бізнесмена Олега Левченка, який перебуває у міжнародному розшуку через свою діяльність, пов’язану з кол-центрами. Загальна сума хабарів оцінюється в еквіваленті 51 млн грн (приблизно 1,25 млн доларів США).
Факт причетності народного депутата до таких сум викликає серйозні питання щодо рівня корупції у вищих ешелонах влади.
Особливістю розслідування є конструкція корупційної схеми у вигляді «батальйону», що контролює ринок кол-центрів і посилює системність злочину. Це не поодинокий випадок, а показник системних проблем у політиці та бізнесі України.
Чому ця справа важлива і що далі?
Ця кримінальна історія демонструє, наскільки тонкою є межа між благодійністю та злочином, коли у справу залучаються високопосадовці. Вона показує, наскільки глибоко корупція проникає в різні сфери — від державного управління до масштабних фінансових махінацій.
Суспільству цей випадок дає сигнал про необхідність контролю і прозорості не тільки від політиків, а й від благодійних організацій, які можуть ставати прикриттям для незаконних дій.
Чи завершиться гучне розслідування справедливо і призведе до посадок — покаже час. Проте вже зараз важливо звернути увагу на прозорість і чесність у державній діяльності.
Якщо вас турбує питання боротьби з корупцією в Україні, слідкуйте за розвитком справи Тищенка і долучайтеся до дискусії про те, як зробити інститути сильнішими та захистити ресурси країни від зловживань.
Не залишайтесь осторонь — ваш голос і увага можуть стати першими кроками до змін.
