Росія, згідно з новими даними, висунула низку максималістських вимог для мирного врегулювання війни в Україні. Як повідомляє The Washington Post, ці вимоги представлені в документі, підготовленому московським аналітичним центром, тісно пов'язаним з ФСБ. Основні вимоги включають відмову від міжнародного миротворчого втручання та визнання російського суверенітету над окупованими українськими територіями.
Однією з ключових позицій Росії є категорична відмова від розміщення миротворчих сил в Україні. Це питання активно обговорювалося в Європі, проте Кремль стоїть на своєму, підкреслюючи неприйнятність такого сценарію. Окрім того, Росія прагне міжнародного визнання її суверенітету над Кримом та кількома українськими областями, які були окуповані.
Кремль також пропонує створення буферної зони на північному сході України, що включає кордон з російськими областями Брянськ і Білгород. Такий крок, на їхню думку, міг би забезпечити додатковий рівень безпеки. Додатково планується демілітаризація зони поблизу Криму, яка потенційно заторкне території Одеської області.
З іншого боку, документ містить радикальну вимогу щодо "повного демонтажу" нинішнього українського уряду. На думку Росії, зміни можуть бути ефективними лише з зовнішніми впливами, що свідчить про її недовіру до внутрішніх перетворень в Україні.
Вимога відмови України від членства в НАТО також є ключовою у цьому переліку. Це, на їхню думку, стало б запорукою нерозміщення іноземних військ на українській землі. Росія може навіть вимагати зупинки поставок зброї Україні як частини угоди про припинення вогню, хоча у власній беззастережній підтримці союзників вона не готова йти на компроміси.
У загальному контексті стосунків з США та Європою Росія намагається послабити вплив Америки через розпалювання напруження між адміністрацією Трампа та іншими країнами. При цьому, наміри відмовитися від санкцій або надати політичні поступки відкидаються як недоречні для ефективної мирної угоди.
Перспективи мирного врегулювання наразі оцінюються песимістично. Згідно з документом, мирний процес навряд чи завершиться до 2026 року. Колишні плани швидкої мирної угоди адміністрації Трампа визнані нереалістичними. Таким чином, шлях до довгострокової угоди здається підступним, адже зростають побоювання щодо використання перемир'я для політичних маневрів. Америка ж побоюється, що Володимир Путін, можливо, планує посилити спроби розділити Захід, користуючись нестабільністю в регіоні.
Важливим залишається питання: чи зможуть сторони прийти до угоди, яка б задовольнила усіх? Настав час для глибокого аналізу і об'єднання зусиль задля миру.
