Масована атака Росії на Україну

File

У неділю, 18 листопада 2024 року, Росія здійснила масштабну атаку на Україну, випустивши 120 ракет та 90 дронів. Ця атака стала однією з наймасштабніших за останні місяці, націлившись передусім на енергетичну інфраструктуру України. На жаль, деякі з найсильніше постраждалих областей включають Київ, де виникли вимушені відключення електроенергії, а також області на сході країни. Теплова електростанція компанії ДТЕК була серед об'єктів, які зазнали серйозних пошкоджень, що значно ускладнило ситуацію з електропостачанням у країні.

Значна частина атаки також залишила свій слід у Миколаївській та Одеській областях, де загинули щонайменше чотири людини. У Миколаєві було поранено шестеро, у тому числі двоє дітей, а в Запоріжжі та Дніпрі повідомлялося про додаткові постраждалі. У Києві уламок дрона влучив у житловий будинок, поранивши одну людину.

Попри це, українські сили оборони досягли значного успіху, збивши 140 повітряних цілей, включаючи ракети та дрони, що свідчить про значний прогрес у протиповітряній обороні.

Цей удар став частиною більш широкої кампанії Росії, спрямованої на руйнування енергетичної інфраструктури України напередодні зимових холодів. З лютого 2022 року російські удари постійно націлюються на енергетичні об'єкти, що призвело до частих аварійних відключень та загальнонаціональних планових відімкнень.

Це агресивне загострення також дало поштовх Польщі підготувати свої збройні сили, включаючи винищувачі, для забезпечення безпеки на прикордонних територіях. На тлі зростання напруги зберігається диспут щодо можливості дипломатичного вирішення конфлікту. Президент України Володимир Зеленський висловлює бажання завершити війну шляхом дипломатичних переговорів, проте залишається значна розбіжність між Києвом та Кремлем стосовно умов будь-якої мирної угоди. Президент Росії Володимир Путін наполягає на тому, щоб Україна здала окуповані території як попередню умову для переговорів.

Ця атака розглядається як відповідь на нещодавні дипломатичні зусилля, включаючи телефонну розмову між канцлером Німеччини Олафом Шольцем та Путіним, що викликала протест з боку України. Перемога Дональда Трампа на виборах у США також знову підняла дебати щодо можливості дипломатичного вирішення конфлікту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *