Масштабна атака безпілотників на Україну 10 лютого 2026 року
У ніч на 10 лютого 2026 року Україна стала свідком масштабної атаки безпілотників зі сторони Росії, що викликала занепокоєння щодо безпеки критичної інфраструктури та цивільного населення.
Деталі атаки: типи дронів та регіони запуску
Близько 125 ударних дронів різних типів, зокрема Shahed, Gerbera, Italmas, були запущені з кількох регіонів Росії, серед яких:
- Курськ
- Орел
- Брянськ
- Приморсько-Ахтарськ
- Шаталово
- Міллерово
Ця масштабна атака була спрямована на північні, південні та східні області України, зокрема на лінії фронту в:
- Херсоні
- Запоріжжі
- Донецьку
- північному Харкові
- Чернігові
Роль української протиповітряної оборони у відбитті атаки
Вражає швидкість та ефективність української протиповітряної оборони. Сили Повітряних сил України активували:
- авіацію
- систему ППО
- комплекси радіоелектронної боротьби
- мобільні вогневі групи
Це дозволило знищити або нейтралізувати 110 безпілотних літальних апаратів вже до 8:30 ранку 10 лютого. Проте 13 дронів влучили у шість об’єктів, а уламки впали у двох інших місцях, спричинивши пошкодження та порушення роботи життєво важливої інфраструктури.
Наслідки для регіонів України
Особливо постраждала Одеська область:
- удар по енергетичному об’єкту призвів до значних пошкоджень
- три громади перейшли на аварійне живлення із генераторів
- тимчасово скасовані звичайні графіки постачання електроенергії
В Запорізькій області (зокрема Велика Вельмиця) постраждали двоє жінок, один чоловік і дитина до двох років. У Донецькій області, у Слов’янську, число постраждалих від авіаційних ударів подвоїлося.
Ворог продовжує атакувати навіть житлові райони, що підтверджує удар по Шевченківському району Харкова — пошкоджені автомобілі та житловий будинок.
Що варто очікувати в майбутньому?
Хоча основою нападу були дрони, без застосування ракет, удар спричинив значні перебої в енергопостачанні важливих регіонів України. Це ускладнює ситуацію, враховуючи попередні атаки на інфраструктуру.
Відновлення зруйнованих об’єктів вимагатиме часу та ресурсів, тому кожен має бути готовий до можливих тимчасових незручностей.
Значення захисту критичної інфраструктури та виклики безпеки
Українська протиповітряна оборона вкотре довела свою ефективність в екстремальних умовах. Водночас постійна загроза вимагає думати про довгострокову безпеку інфраструктури. Важливо замислитися:
- Чи готові ми до майбутніх викликів, які приносить війна?
- Чи зможуть зусилля влади та оборонних відомств забезпечити мирне небо над Україною?
Підсумки та рекомендації
Атака 10 лютого стала черговим прикладом масштабної гібридної війни з використанням безпілотних апаратів, яка загрожує не лише військовим об’єктам, а й цивільним та життєво важливій інфраструктурі.
Важливо підтримувати зусилля захисників та залишатися пильними:
- Слідкувати за офіційними повідомленнями щодо безпеки
- Бути готовими до можливих перебоїв у роботі інфраструктури
- Отримувати інформацію з надійних інформаційних платформ
Якщо ви хочете дізнаватися більше про останні події та вплив на енергетичну систему України, рекомендуємо моніторити оновлення на перевірених ресурсах.
