Втрати особового складу: цифри, що вражають
Понад два роки повномасштабна війна в Україні залишає глибокий слід на армії Росії. За офіційними даними, які щодня оновлюють Збройні сили України, втрати російської армії сягають катастрофічного рівня.
Станом на середину травня 2025 року близько 971 690 військовослужбовців Росії вже втратили життя або були поранені. Щодня ця цифра зростає більш ніж на тисячу. За цими числами — справжні людські трагедії: зруйновані родини, понівечені долі і покоління, які житимуть з наслідками цієї агресії.
Українські військові розповідають, що російське командування кидає солдатів у бій без належної підготовки, розвідки чи координації. Такі хвилі штурмовиків зазнають величезних втрат вже при перших зіткненнях з українською обороною.
Знищене озброєння: технічна деградація армії РФ
Не менш вражаючими є втрати в бойовій техніці. За офіційними повідомленнями, ЗСУ знищили:
- 10 825 танків
- 22 500 броньованих машин
- 27 908 артилерійських систем
- 1 384 системи залпового вогню
- 1 166 засобів ППО
- 372 літаки
- 336 гелікоптерів
- 3 197 крилатих ракет
- 1 знищений підводний човен
- близько 36 000 безпілотників
- понад 48 500 одиниць автомобільної техніки
Ці втрати на полі бою свідчать про високу ефективність українських військових та сміливі оперативні рішення на фронті, включаючи роботу мобільних команд ППО проти безпілотників і ракет.
Що означають ці втрати для Росії?
Загалом, наведені втрати — не просто числа зі зведень. Це доказ того, що російська армія поступово втрачає спроможність до наступальних дій. Замість грізної армії, якою Росія хотіла здаватися, ми бачимо дезорганізовану, морально виснажену силу, яка щораз більше покладається на мобілізацію, браковану техніку та зовнішнє постачання з таких країн, як Іран і Північна Корея.
У той же час, західна підтримка України у вигляді сучасного озброєння дозволяє ЗСУ ефективно відбивати атаки, оновлювати підрозділи та вести бойові дії на технологічно вищому рівні.
Чому важливо фіксувати втрати ворога?
Облік втрат — це не лише елемент інформаційної війни. Це механізм довіри до військових зусиль України на міжнародному рівні. Країни-партнери охочіше надають допомогу тоді, коли бачать, що вона працює. Водночас український народ отримує підтвердження, що боротьба дає результати, і ціна, яку платить кожен боєць, не є марною.
Підсумок: війна змінює світ
Цей конфлікт є не лише війною за території, а й боротьбою за цінності: демократію, свободу, право на вибір. Перемога України — це доказ того, що диктатура, хай якою бруталізацією вона не прикривалась, не здатна перемогти народ, який захищає свою землю і майбутнє своїх дітей.
Слідкуйте за офіційними зведеннями Генштабу ЗСУ, читайте українські перевірені медіа, підтримуйте армію і вірте в перемогу. Кожен день боротьби — наближає мир.
