Нафтове лихо в окупованому Криму

Цієї зими окупований Крим зіткнувся з серйозним екологічним лихом, коли біля Керченської протоки сталося зіткнення двох російських танкерів, кожен з яких перевозив близько 4300 тонн мазуту – важкого нафтового залишку. Назви цих танкерів – "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239". Незабаром після аварії мазут досяг узбережжя, викликавши значні екологічні проблеми.

На деяких пляжах, зокрема на міському пляжі Аршинцівської коси та у Коктебельській бухті, спостерігається сильне забруднення. Місцеві жителі, ставши свідками неналежної реакції російської влади в Коктебелі та Феодосії, зібралися для самоорганізації та очищення узбережжя.

Станом на 29 грудня було зібрано та видалено понад 226 тонн зараженого нафтою ґрунту та піску. Щоденні зусилля з очистки включали інспекцію 127 кілометрів прибережної лінії, в результаті чого щодня видалялось понад 7 тонн зараженого матеріалу. Загалом, вже перевірено 861 кілометр узбережжя.

Однак, попри всі зусилля, було виявлено ще дві ділянки нового нафтового забруднення, що свідчать про незавершеність екологічної кризи. Ця ситуація змусила оголосити надзвичайні ситуації різного рівня, які спочатку зачепили Анапу та Темрюкський район Росії з 17 грудня. Як тільки мазут досяг берегів окупованого Криму 21 грудня, режим НС було оголошено в Керчі. На федеральному ж рівні президент Росії Володимир Путін21 27 грудня проголосив надзвичайну ситуацію в масштабах усієї Чорноморської акваторії.

Цей розлив нафти став одним з найбільших технологічних лих у Чорноморському регіоні, підкреслюючи серйозні екологічні наслідки подібних інцидентів. Зараз ми бачимо, як жителі Криму стикаються з реальністю забрудненого довкілля, водночас організовуючись для його захисту. Та чи вистачить у них сил, щоб подолати наслідки такої трагедії без належної підтримки ззовні?