Складний період у відносинах між Україною та Польщею
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов нещодавно заявив, що найбільш складний період у відносинах між Україною та Польщею ще попереду. Це пов’язано зі встановленням у Польщі 11 липня як офіційного Дня пам’яті жертв Волинської трагедії, що може спровокувати подальшу ескалацію напруги.
Варшава вживає кроків, які Київ вважає непродуманими, зокрема висунення ультиматумів, на які українська сторона не погоджується.
Історичний контекст Волинської трагедії
Волинська трагедія — це складний і болючий історичний конфлікт між поляками та українцями, що відбувався у 1943–1944 роках на території Волині і Галичини.
- Польська історіографія називає ці події «Волинською різаниною» і наводить дані про загибель від 35 до 100 тисяч поляків.
- З українського боку загинуло від 15 до 20 тисяч осіб.
- Кульмінаційним моментом стала Кривава неділя 11 липня 1943 року — напад УПА на костел у Порицьку, що стало символічною датою для польської сторони.
Рішення польської влади у 2023 році
У 2023 році Сейм Польщі ухвалив резолюцію, яка вшановує пам’ять жертв трагедії та підкреслює необхідність визнання провини. Це значно ускладнює процес польсько-українського примирення.
Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, що офіційно встановлює 11 липня як Національний день пам’яті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА. Це викликало гостру реакцію української сторони, котра підкреслює неоднозначність такої кваліфікації історичних подій та відсутність згоди на ультимативні умови примирення.
Дипломатичні заходи та співпраця
- Українська делегація на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком брала участь у спільних заходах у Варшаві, вшановуючи пам’ять жертв разом із польськими урядовцями.
- Президент Зеленський разом із президентом Польщі запалили лампадки у луцькому костелі.
- Україна дозволила проведення ексгумаційних робіт на території Львова, що стало важливим кроком у співпраці, хоч не розв’язало політичних та історичних суперечок.
- Українські військові полку „Азов“ вшанували пам’ять жертв у Польщі.
Позиція України та погляди на майбутнє
Позиція України залишається незмінною – визнання провини не може бути обов’язковою умовою для діалогу та примирення.
Кирило Буданов попереджає, що у разі подальшої ескалації з боку Варшави відносини між Україною і Польщею можуть значно ускладнитися. Попереду на дипломатичному фронті – складні випробування, які вимагатимуть мудрості, терпіння та готовності до компромісів.
Висновки
11 липня може стати каменем спотикання, що загрожує українсько-польській дружбі, або, навпаки, шаною для спільної історії. Від цього залежить майбутнє співпраці між двома сусідами.
Закликаємо залишатися уважними, стежити за подіями та підтримувати конструктивний діалог, адже тільки спільними зусиллями можна подолати історичні травми та будувати міцне майбутнє.
