У прифронтовій атмосфері геополітичних інтриг та сумнівних заяв, випадок з падінням літака ІЛ-76 в Білгородській області Росії викликає палкі обговорення та розбіжності між Москвою та Києвом.
Все почалося 24 січня, коли за даними російського Міністерства оборони, транспортний літак ІЛ-76, на борту якого, ймовірно, перебували 65 українських військовополонених, шість членів екіпажу та три супроводжуючі особи, зазнав катастрофи. Російська сторона кваліфікувала інцидент як "терористичний акт" і звинуватила в ньому Збройні Сили України.
Проте вже нещодавно російський омбудсмен з прав людини Тетяна Москалькова повідомила, що Росія передала Україні тіла українських військовополонених, що нібито загинули під час катастрофи ІЛ-76. Однак, конкретна дата передачі тіл залишилася неназваною. Зі свого боку, українські співрозмовники заявили, що отримані останки потребують подальшої ідентифікації, і наразі проводяться судово-медичні експертизи в рамках кримінальної справи для встановлення їх належності.
Україна уважно стежить за розвитком подій і підтримує зв'язок з усіма відповідними органами. Незважаючи на заяви Москалькової, український омбудсмен Дмитро Лубінець утримується від коментарів і натомість наголошує на спробах Росії роздути інцидент, щоб скомпрометувати Україну. Між тим, розвідувальне управління Міністерства оборони України підтвердило, що обмін полоненими був запланований на 24 січня, але без однозначної інформації про присутність українських військовослужбовців на борту.
Додаткове напруження вносять заяви російського президента про те, що літак ІЛ-76 був збитий системою Patriot, обіцяючи міжнародне розслідування. Тоді як український президент Володимир Зеленський вже закликав до такого розслідування.
Незважаючи на всі заяви та взаємні звинувачення, правда лишається десь посередині, а доля українських військовополонених — під запитанням. Це питання продовжує тримати у напрузі обидві сторони та викликає свою серію нових дипломатичних і політичних викликів.
