Зима 2021 року виявилася не лише холодною, але й тривожною для багатьох українців. Російські війська активно скупчувалися вздовж кордонів, наче чорні хмари над горизонтом. Це не були просто військові навчання; це була підготовка до чогось серйозного. В лютому 2022 року стало відомо, що близько 190 тисяч російських солдат знаходяться у бойовій готовності навколо України. Багато хто відчував прийдешню бурю, але мало хто був готовий до справжньої бурі, яка почалася 24 лютого, коли президент Росії оголосив про "спеціальну військову операцію".
Того дня російські війська вторглися з усіх напрямків: Білорусі, Росії, Криму. Основною метою було швидко взяти Київ, замінити уряд і встановити проросійський режим. Однак, українські військові не збиралися віддавати столицю без бою. Під Ірпенем і Бучею українські захисники продемонстрували свою відвагу, витісняючи ворога назад. Київ залишився вільним, але зболеним від жорстокості, яка залишила на його околицях сліди воєнних злочинів.
Зазнавши невдачі під Києвом, Росія змінила тактику і переорієнтувала свої зусилля на схід і південь України, намагаючись захопити Донбас і стратегічний порт Маріуполь. Це місто стало символом опору і трагедії, де жорстокість і гуманітарні кризи йшли пліч-о-пліч.
Втім, Україна не складала рук. Від літа 2022 року зроблено значні контратаки, що повернули частину втрачених територій. До кінця 2024 року було повернуто близько 54% окупованих земель. Проте війна не збиралася закінчуватися. Пікова точка боротьби за Бахмут стала нищівною для обох сторін, проте український дух залишався незламним.
У листопаді 2023 року конфлікт утримувався в стані патового положення. Хоча світ засудив агресію Росії, наклавши санкції і надавши Україні допомогу, конфлікт продовжував хвилювати міжнародну спільноту. Країни, що підтримали Україну, стали свідками драматичної гуманітарної кризи, яка супроводжувала цю війну. Розливи, викликані знищенням дамби, і загроза ядерної небезпеки – усе це підкреслює складність поточних викликів.
Ця історія не лише про боротьбу за землі, але й за право народу на життя та майбутнє. Це нагадування, що свобода не дається просто так, і що справедливість завжди матиме ціну.
