Нові конфлікти та насильство в Сирії

Президент Башар Асад залишив Дамаск у грудні 2024 року, коли сирійські повстанці проголосили визволення столиці. Втеча Ассада, який знайшов прихисток у Росії, стала кінцем його правління і новою ерою для Сирії. Однак, замість миру, країна занурилася в нову хвилю насильства, що насамперед вдарила по алавітам, які історично підтримували режим Ассада.

У березні 2025 року алавіти, зібравши сили в Латакії та Тартусі, підняли повстання на чолі з колишніми офіцерами армії Ассада, такими як генерал Гіяс Дала, який підтримує тісні зв'язки з Іраном. Попри очікування підтримки, новий сирійський уряд разом із союзниками відповів жорстокою силою. Більше 340 цивільних алавітів, включаючи жінок і дітей, стали жертвами насильства у 21 місті Латакії, Тартусу та Хами. Такий рівень насильства не фіксувався з часів найжорстокіших етапів сирійської громадянської війни.

Права людини нині знову поставлено під загрозу, оскільки насильство супроводжується незаконними стратами. Відео, що поширюються у соціальних мережах, демонструють страшні сцени загиблих, поранених і полонених, щодо яких новий уряд звинувачує "банди поваленого режиму". Немає чіткої межі між повстанцями й безневинним населенням. Правозахисники наводять ці події як приклад найжорсткішого насильства за 13 років.

Цей конфлікт також став випробуванням для міжнародних відносин. Новий президент Сирії, Ахмед аль-Шараа, змушений шукати підтримку в сусідів, таких як Катар, Йорданія, Туреччина та Саудівська Аравія, що йому вдалося. Тим не менш, висвітлення ситуації в західних ЗМІ викликало критику за недостатню увагу до трагедії алавітів.

Етнічні й релігійні відносини ще більше ускладнюють ситуацію. Алавіти, на відміну від курдів чи друзів, не мають суттєвої зовнішньої підтримки. Навіть Росія, утримуючи свої бази в Тартусі і Хмеймімі, вирішила не втручатися після падіння Ассада. Ця позиція Росії здивувала багатьох, враховуючи симпатії деяких алавітів до Москви.

У ширшому контексті конфлікт відображає фрагментацію Сирії. Різні етнічні та релігійні групи протистоять новому ісламістському уряду. "Хайат Тахрір аш-Шам", що вважається терористичною організацією, є лише частиною складної палітри союзників і супротивників нової влади. Попри деякі позитивні кроки з боку ЄС та Британії щодо Дамаску, підтримка Катару та Туреччини для нового режиму робить ситуацію ще більш складною.

Нещодавнє насильство в Сирії підкреслює масштаб порушень прав людини та складну мережу міжнародних інтересів, які продовжують ускладнювати і без того нестабільну ситуацію. Закликаю міжнародну спільноту уважніше придивитися до цієї трагедії та вжити заходів для захисту невинних життів.