У квітні 2025 року відбулася чергова знакова подія в контексті війни між Україною та Росією — обмін полоненими. На цей раз Україна повернула 205 солдатів, обмінявши їх на таку ж кількість полонених росіян. Обмін став можливим завдяки підтримці Об'єднаних Арабських Еміратів. Це вже 64-й обмін з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Президент України Володимир Зеленський офіційно оголосив про цей обмін у своєму телеграм-каналі, підкресливши непохитні зусилля в боротьбі за повернення усіх українських полонених.
Українські війська продовжують бойові дії поблизу міжнародного кордону, зокрема в районі Тьоткіно і Нового Пути у Курській області. Особливу увагу зосереджено на ізоляції російських підрозділів через удари дронами, авіацією та артилерією. Водночас російські сили здійснили просування в районах Куп'янська, Торецька, Новопавлівки та Великої Новосілки.
На політико-ідеологічному фронті Кремль активно відроджує міфи про перемогу Радянського Союзу у Другій світовій війні, використовуючи їх для створення нової державної ідеології. Ця політика покликана виправдати майбутні військові конфлікти з Заходом, а також применшити перші невдачі Росії у війні з Україною. Влада намагається формувати образ Заходу як суцільного агресора, що намагається оточити та знищити Росію.
Тим часом глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров висловив бажання піти у відставку, проте визнав, що остаточне рішення має прийняти лише президент Росії Володимир Путін. Потенційна відставка Кадирова може стати загрозою для стабільності режиму Путіна у Північному Кавказі через його вплив на міжетнічні відносини.
На гуманітарному фронті слід зазначити, що в Росії утримується більше 16 тисяч українських цивільних, що лише загострює проблему обміну полоненими. Пропозиція України провести обмін "всіх на всіх" у 2024 році була відхилена Москвою. Нещодавній російський авіаудар по цивільній інфраструктурі в Одеській області призвів до загибелі однієї людини та поранення ще однієї перед оголошенням 72-годинного режиму припинення вогню з боку Кремля.
Складність подій створює складну екосистему, в якій кожна дія впливає не тільки на військову ситуацію, але і на внутрішню та міжнародну політику. У цьому невизначеному контексті особливо важливо зберігати увагу до гуманітарних аспектів та просувати дипломатичні ініціативи.
