Черговий обстріл Херсона: постраждала жінка та знищений автобус
20 травня 2025 року у Дніпровському районі Херсона відбулася чергова атака з боку російських військ. Під артилерійський обстріл потрапив пасажирський автобус міського комунального підприємства. Внаслідок влучання поранено жінку, а сам транспортний засіб зазнав серйозних пошкоджень.
Це не перший подібний випадок у місті, однак кожна нова подія залишає не лише фізичні руйнування, а й психологічні травми серед мешканців Херсона.
Херсон під постійною загрозою
Херсон продовжує жити в умовах регулярних атак. Удари відбуваються в місцях, де люди мають відчувати себе у безпеці — на зупинках громадського транспорту, у робочих приміщеннях, житлових районах.
Цивільне населення — головна мішень
Російські війська систематично атакують цивільну інфраструктуру. Лише за останні дні зафіксовано декілька кричущих випадків:
- 19 травня — обстріл житлових кварталів. Є загиблий та троє поранених, серед постраждалих — літні люди. Пошкоджено шість житлових будинків.
- 18 травня — обстріл залізничного вокзалу. Постраждали будівля вокзалу, пасажирський локомотив та навколишні споруди. Частина містян була евакуйована автобусами до Миколаєва.
- 16 травня — навмисний напад на співробітників Херсонської міської військової адміністрації під час завантаження гуманітарної допомоги. Поранено трьох людей.
Ці інциденти є не випадковістю, а спланованою стратегією залякування, що перетворює місто на зону постійної загрози життя.
Психологічний терор і трансформація міста
Жителі Херсона змушені адаптуватися до нового способу життя — у стані безперервної тривоги. Той самий автобус, що став мішенню 20 травня, міг везти людей на роботу чи у справах. Історія постраждалої жінки — лише одна з багатьох трагедій цивільного населення.
Цілеспрямовані атаки на громадський транспорт, адміністрації, лікарні — це спроба відібрати у людей навіть елементарне відчуття безпеки в повсякденному житті. Зруйновані не тільки будівлі — руйнуються і моральні опори містян.
Психологічний тиск стає інструментом ведення війни. Соціальні працівники, транспортники, залізничники — всі вони ризикують життям, аби підтримати функціонування міста, яке не здалося.
Що можемо зробити кожен із нас?
Мовчати — означає дати згоду. В умовах війни поінформованість та активність — найкраща зброя для захисту прав цивільних.
- Розповсюджуйте історії херсонців у соціальних мережах.
- Підтримуйте волонтерські та гуманітарні ініціативи.
- Закликайте міжнародні організації не ігнорувати ситуацію в Херсоні.
Кожна історія, зокрема й про обстріл автобуса у Дніпровському районі, — це не просто чергова стрічка новин. Це реальність українського міста, яка потребує реальної підтримки та дій. Допомогти її змінити можемо ми з вами, щоденно обираючи не байдужість, а участь.
