Вторгнення Росії в Україну, ініційоване Володимиром Путіним 24 лютого 2022 року, є складним та багатовимірним конфліктом з глибокими історичними та геополітичними коренями. Але що спонукало кремлівського лідера на такий крок, і що було перед вторгненням?
Ще за кілька місяців до початку війни Росія проводила масштабне нарощування військ та військової техніки на кордонах з Україною, а також у Білорусі, Придністров’ї та окупованому Криму. До лютого 2022 року, за оцінками, на кордонах України було розгорнуто до 190 тисяч російських військових, що викликало тривогу у західних аналітиків з питань оборони про можливу агресію.
Однією з головних цілей цієї операції, як стверджував Путін, було "демілітаризація та денацифікація" України, хоча світова спільнота засудила цю заплутану риторику. Першочергова мета – швидко захопити Київ і поставити профіліяльний до Москви уряд – виявилася невдалою через потужний український опір та проблему з логістикою. Росіянам вдалося зайняти Гостомельський аеропорт та Чорнобильську АЕС, але їхній наступ був зупинений.
Коли російські війська намагалися оточити Київ, вони здійснили важкі злочини проти цивільного населення в передмістях Ірпеня та Бучі. Це включало масові поховання, тортури та інші воєнні злочини, а також нальоти на культурні пам'ятки, лікарні та інфраструктуру, що є явним порушенням Женевських конвенцій. В окупованих районах також поширене мародерство.
Міжнародна спільнота засудила вторгнення, а західні країни ввели суворі санкції проти Росії, накривши ними верхівку Кремля, фінансові установи та нафтогазову галузь. Генеральна асамблея ООН вимагала негайного виведення російських військ з України.
Після визнання Путіним незалежності самопроголошених республік — Донецької та Луганської, Росія також заявила про анексію частково окупованих провінцій (Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької), що було засуджено на міжнародному рівні. Незважаючи на це, конфлікт продовжився з російськими наступами і українськими контрнаступами, що призвело до незначних територіальних змін, але значних людських втрат.
Сьогодні конфлікт зайшов у глухий кут, і жодна зі сторін не досягла суттєвих просувань. Це тривожний сигнал — війна триває без явного рішення на горизонті, ускладнюючи життя мільйонів людей і кидаючи виклик світовому порядку.
Вторгнення Росії в Україну виявилося жахливим викликом для світового порядку та безпеки в регіоні.