Ранок болю і незламності

Ранок 8 березня 2025 року став випробуванням для жителів Запорізької та Донецької областей. Російські війська здійснили масові атаки із застосуванням безпілотників, авіації, ракетних систем і артилерії, порушивши життя тисяч українців.

У Запоріжжі та прилеглих населених пунктах люди прокинулися від потужних вибухів, які лунали майже безперервно. Як повідомив очільник регіону Іван Федоров, окупанти здійснили понад 300 атак безпілотниками, які призвели до сильних ушкоджень об'єктів критичної інфраструктури. Почалася масштабна пожежа, а жителів міста попередили про тимчасові перебої в газопостачанні та опаленні. Я особисто спілкувався з друзями, які живуть у Запоріжжі: вони розповіли, що зараз місцева влада закликає обмежити споживання газу, поки тривають аварійні роботи.

Найбільше постраждала інфраструктура сіл Запорізького району: серед них Біленьке, Мала Токмачка, Преображенка та інші. У селі Біленьке 16-річний хлопець отримав поранення від уламків снаряду. Мені стало особливо боляче від цієї новини: я знаю, що війна завжди має обличчя, і за кожною цифрою – чиясь доля, біль і страждання. Хлопчика негайно госпіталізували, наразі медики роблять усе, аби він одужав.

Одночасно в Донецькій області був нанесений масштабний удар по місту Добропілля, який призвів до загибелі 11 людей і поранень ще 50. Цей страшний акт став нагадуванням про безжальне поводження окупантів з мирним населенням. Окрім цього, у сусідній Дружківці постраждало сім мешканців, пошкоджено кілька багатоповерхових будинків. Моя знайома волонтерка, яка з перших днів війни допомагає місцевим, зазначила, що це один із найважчих днів для їхньої громади за весь період вторгнення.

Характер атак демонструє цілеспрямовану стратегію знищення критичної інфраструктури та тиску на цивільних громадян. За даними представників місцевої влади, лише за один ранок випущено понад 150 артилерійських снарядів, здійснено кілька авіаційних ударів та застосовано реактивні системи залпового вогню у Запорізькому та Пологівському районах. Тактика окупантів свідчить про навмисне завдання максимальної шкоди українським громадам.

Українські служби порятунку та комунальні служби наразі активно долають наслідки руйнувань, а місцеві громади демонструють надзвичайну силу духу й солідарність, надаючи один одному допомогу. Залишається лише сподіватися, що міжнародна спільнота негайно відреагує на черговий злочин РФ проти мирних жителів.

Сьогодні надважливо підтримати один одного: волонтерською допомогою, поширенням інформації чи просто добрим словом. Залишайтеся на зв'язку із сім'ями й друзями у постраждалих регіонах та не ігноруйте сигнали повітряної тривоги. Пам'ятаймо: тільки разом ми зможемо вистояти та зупинити агресора.