На початку дня, 30 листопада 2024 року, в Антонівці, що біля Херсона, трагічно загинули двоє людей — 52-річна жінка та чоловік, під час атаки російських військ на автобусну зупинку. Ще одна особа зазнала поранень та була госпіталізована. Чи могли вони знати, що звичайне ранкове чекання на транспорт обернеться жахливою трагедією?
На жаль, це лише частина страшної реальності, яка вже довгий час переслідує Херсонщину. Російські обстріли тут стали буденністю: Антонівка, Придніпровське, Білозерка, Комишани, Садове, Ромашкове — лише кілька з містечок, що регулярно обстрілюються. 30 листопада ці напади забрали життя однієї особи та залишили ще дев'ять поранених. Будинки, офісні будівлі, автобуси, машини — все стає мішенню.
Дрони та артилерія стали знаряддям цих атак. 29 листопада російський дрон завдав удару по житловому району у Дніпровському районі Херсону, забрав життя місцевого жителя. Це лише один з численних випадків. В жовтні під час подібного нальоту загинула 74-річна жінка в Антонівці. В Херсоні на велосипеді був застрелений літній чоловік.
Окремі випадки, такі як вбивство двох чоловіків 26 жовтня у Станіславі під час артилерійського обстрілу, або смерть жінки внаслідок обстрілу Білозерки — стали страшною часткою цих нападів. Все це відбувається на тлі тимчасового "інноваційного" підходу росіян у використанні мін ПФМ-1, які нагадують звичайні камінці через покриття клеєм.
Місцеві мешканці переживають невимовні страждання. Тетяна Кравчук з Антонівки ділиться своїм болючим досвідом, коли дрон поранив її ноги. Це жахаючий стан постійного страху, адже захисту практично немає.
На офіційному рівні ведеться детальна фіксація цих трагедій. Прокуратура та військова адміністрація Херсонщини ведуть розслідування цих злочинів, класифікуючи їх як воєнні злочини з навмисним вбивством.
Ці атаки є частиною ширшої стратегії, спрямованої на цивільне населення та інфраструктуру регіону, що призводить до численних жертв серед цивільних. Очевидно, що мішенню виступають мирні жителі, а не військові об'єкти. Люди, які просто намагаються вижити, перетворюються на жертв цієї жорстокої стратегії, яка залишає відбиток болю на кожному, хто лишився в цих місцях.
Щирі співчуття родинам жертв. Трагічні події в Херсонщині не можуть залишити нікого байдужим. Скільки ще буде страждань?
Не можна забувати, що в війні завжди є дві сторони, і правда часто має кілька облич.
Ці вбивства свідчать про людські трагедії, які не мають виправдання. Маємо підтримувати тих, хто постраждав.
Ці постійні атаки на цивільних не можуть залишатися поза увагою міжнародної спільноти. Люди заслуговують на безпечне життя.
Це жахливо, що мирні жителі щодня стають жертвами насильства. Сподіваюсь, скоро настане мир для Херсонщини.