Історія вторгнення Росії в Україну: від підготовки до сьогодення
Історія російсько-української війни починається задовго до лютого 2022 року. Росіяни методично накопичували війська біля українського кордону, а також на території Білорусі, Придністров'я та окупованого Криму. До лютого 2022 року ці території вже налічували близько 190 тисяч російських військових. Того ж місяця президент Росії Володимир Путін оголосив про початок "спеціальної військової операції", що призвело до повномасштабного вторгнення з моря, суші та повітря.
Незабаром почалася битва за Київ. Росіяни прагнули швидко захопити столицю та встановити там прокремлівський уряд, але наші Збройні сили поставили жорсткий опір. Росія так і не втілила свої плани щодо оточення Харкова та встановлення контролю над Києвом, зазнавши відчутних поразок. Їм довелося відступити з Ірпеня та Бучі, місць, де їхні військові чинили жахливі злочини проти цивільного населення.
Після невдачі у Києві російські війська змістили фокус на інші регіони. До початку березня 2022 року вони взяли під контроль Херсон, а в травні завершили взяття Маріуполя, попри героїчний спротив українців. Ці місяці були відзначені численними воєнними злочинами, зокрема атаками на цивільну інфраструктуру.
У вересні 2022 року Росія оголосила про анексію чотирьох частково окупованих областей — Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької, що викликало обурення міжнародної спільноти. Це супроводжувалося частковою мобілізацією російських громадян, що спричинило протестні настрої та масову втечу людей за кордон.
Бої тривають, Росія постійно порушує Женевські конвенції, масово обстрілюючи цивільні об'єкти. Україна ж зосередилася на контрнаступах, повернувши значну частину територій. Проте війна залишається напруженою, особливо в Донбасі, де тривають запеклі бої за Бахмут.
У червні 2023 року прорив Каховської греблі призвів до масштабних паводків на півдні України. У цьому звинуватили росіян. До листопада 2023 року ситуація на фронті досягла своєрідного глухого кута, але напруга між українськими військовими лідерами мала місце. Генерал Олександр Сирський замінив Валерія Залужного на посаді головнокомандувача, що призвело до відступу з Авдіївки, аби уникнути окруження.
З початку вторгнення міжнародна спільнота рішуче засуджує дії Росії. Генасамблея ООН засудила вторгнення, а США разом із європейськими союзниками надають значну допомогу Україні. Однак війна вже забрала понад 100,000 українських життів, мільйони стали біженцями, і це спричинило серйозні економічні та гуманітарні наслідки.
Ця війна залишає жахливий слід в історії, а українці показують неймовірну відвагу та єдність у боротьбі.
Вважаю, що конфлікт має складні причини, і спрощені оцінки лише заплутують ситуацію та заважають її вирішенню.
Війна в Україні продемонструвала, як важливо захищати суверенітет і боротися за свободу навіть у найскладніших умовах.
Війна в Україні викриває справжню природу агресії, і світ має підтримувати боротьбу за справедливість.
Ця війна принесла горе і страждання. Важливо підтримувати Україну та її населення в цей складний час.